Україна на шляху до децентралізації, та чи готові до цього українці?

Невдовзі виповниться три роки з моменту прийняття Верховною Радою України «децентралізаційного» першого Закону України «Про співробітництво територіальних громад», який прийняли 17 червня 2014 року. З цього часу країною крутиться колесо реформ, на перший погляд не помітних пересічному громадянину.

На жаль, чи на щастя, не кожен знає що за собою ці реформи понесуть.

Так от, трішки інформації для тих, хто ще не до кінця розібрався у процесах та поняттях децентралізації.

Децентралізація – це певною мірою тривалий процес в декілька етапів. Основний - об’єднання у територіальні громади, влада яких зосереджуватиметься на місцях. Таким чином обласні та районні держадміністрації розформують. Проте перевага залишатиметься у громади, яка на місці самостійно визначатиме ціни на землю, вирішуватиме які суми податків встановлювати, зможе утримувати дитячі дошкільні заклади, школи, лікарні, амбулаторію, будинки культури та інше.

Хороший досвід реформ отримала Європа, і як показує час та досвід іноземців – ці реформи позитивно вплинули на розвиток інших країн. То чому в нас це не зможе діяти?

Ще один позитивний наслідок реформ – податки залишатимуться на місцях, тобто буде змога не лише прослідкувати за тим, на що вони йдуть, а й проконтролювати їх використання.

Втім існує ще й зворотна сторона красивої обгортки – це конфлікти населених пунктів на релігійному ґрунті, і не лише. Якщо в містах не кожен розуміє що це таке та децентралізація, то в області чи населеному пункті ще важче зібрати громаду і все доступно пояснити. Не кажучи вже про те, що хтось по своїй необережності заведе мову за Київський та Московський Патріархат чи їхнє об’єднання.

Особисто я вважаю, що громадам потрібно надати інформацію та дати достатньо часу, щоб вони самовизначились. Звісно, координатори на місцях потрібні також.

Крім реформи децентралізації, на населення чекає ще ряд реформ: освітня, медична, економічна… Що потребує також не аби якого підходу. Такі нововведення, зміни, реформи зазвичай тягнуться не один рік.

(продовження буде)

Анна КРАВЕЦЬ