У банці з написом “Сардина” замість сардини можна знайти хитро законсервований обман, який нам завозять з Латвії. 

Причому, як виявилось, ці консерви виробляють лише для України. Чому споживач платить за дорогу сардину, а їсть дешевого оселедця?

Уявімо, що ви йдете в магазин. На що дивитесь у першу чергу, коли шукаєте рибу? На назву й ціну?

Звичайно, рибку можна впізнати й так. Але коли вона не в банці. Та й коли на тарі написано великими літерами “Сардина”, у вас є повне право цьому вірити. І лише потім, якщо ви дуже прискіпливий споживач, ви прочитаєте те, що написано дрібним шрифтом - “clupea harengus”.

Саме у цих дрібних літерах захований обман. Якщо загуглити вже відомі нам слова “clupea harengus”, то з’ясується, що це оселедець, і належить він до родини оселедцевих. До цієї родини входить понад 50 родів риб. І один з них – це сардини.

Річ у тім, що оселедець з сардиною хоч і далекі родичі і схожі зовні, але все-таки різні рибини. Це як поплутати леопарда, барса й тигра, бо всі вони котики.

- Оселедець і сардина – це зовсім різні риби. Сардина вважається більш елітною рибою, вона частіше йде в консерви, – розповів директор Інституту рибного господарства Ігор Грициняк.

Сардина – це риба з теплих вод Атлантики, плаває вздовж узбережжя Африки, Мексики, Венесуели й Середземномор’я. А оселедець – це мешканець північних вод Атлантичного океану, від Норвегії до Гренландії. Ну, ще він водиться він у Північному й Балтійському морях.

Виробничий процес починається з розморожування у велетенській ванній. Далі рибу чистять. Миють. І спеціальна машина нарізає її на однакові шматки, які розфасовуються. В одну банку уміщається десь 3-4 штуки.

Потім банки зважують, можуть навіть докласти маленькі шматочки риби, підсолюють, заливають олією, закривають та відправляють у автоклав. Там за температури 120 градусів консерва готується…

Натомість латвійці в Балтійському морі ловлять рибу, якої в холодному морі бути не може, і закатують її в банки спеціально для України. На цих банках є велика назва цінної риби – сардина – і дрібнесенький напис, який з латинської перекладається як “оселедець атлантичний”.

Тобто той непотріб, що поставляється в Україну, в самій Латвії просто не може з’явитися на полицях.

На жаль, в Україні такого поняття як підробка просто не існує, бо немає закону про фальсифікат. Вже два роки документ ніяк не дійде парламенту. І виходить, що, зробивши сардини з оселедця, виробник чи імпортер може отримати покарання виключно за неправильне маркування. Максимум, це штраф від 17 до 120 тисяч гривень.

Та й самі супермаркети не завжди сумлінно перевіряють, що стоїть на їхніх полицях.

Тож, поки закони нас не захищають від підробки, маємо захищатися самі. Звертайте увагу на маркування. Якщо у складі написано просто риба чи її назва латинською, знайте, що виробник хитрує. Розрахунок на те, що гуглити, що таке “клюпеа харенгус”, як ми, у вас точно не буде часу.

Вчені вивели високоврожайний та супер ранній сорт картоплі

У своїй спробі створити план вирощування ранньої картоплі, який задовольнить попит, представники виробництва та торгівлі Swisspatat схвалили концепцію ранньої картоплі 2022 року, пише agronews.ua.

Сорт Colomba (Коломба) стане новим у списку основних сортів наступного року. 

Щоб вчасно постачати на ринок ранню картоплю, на ділянках висаджують спеціальні сорти картоплі в укритому вирощуванні.

Colomba (Коломба) високоврожайна, її легко вирощувати, зберігати і може бути зіркою в кількох видах смачних страв. Відомо також, що сорт вирощують як низькокалорійний для задоволення потреб споживачів.

Незважаючи на це, ринковий потенціал цих продуктів обмежений, і вони коштують через короткий термін придатності. Кожен з трьох сортів слід продати якомога раніше.

Фото з відкритих джерел