Уродженець Тернопільщини зацікавив аудиторію своєю актуальною книгою на форумі видавців у Львові
У рамках заходів «23 Форуму видавців у Львові» у львівській універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація книги уродженця Кременця, вченого в галузі матеріалознавства, голови Львівської організації ОУН (д) Ярослава Середницького «Павло Шандрук. Вереснева кампанія 1939 року» (Тернопіль, «Мандрівець», 2016).
Представляв автора директор видавництва «Мандрівець» Богдан Фенюк і воїн з АТО, що перебуває на лікуванні у львівському військовому госпіталі. Вступне слово мовив відомий громадський діяч Юрко Антоняк, який і вів надалі все дійство. Потім із рецензією нової книги та теплим словом про автора і його творчий доробок останніх років виступив знаний український історик та архівіст, директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник. Сам автор стисло схарактеризував основних персонажів та події, описані у дослідженні, проте, докладно зупинився на загальноєвропейських та внутрішньопольських політичних реаліях 1938-1939 років, наголошуючи на їх подібності із сучасними. У теплій атмосфері обговорення виступили знані науковці, громадські діячі. Дехто із них приїхав на цей захід із досить не близьких до Львова країв північного Тернопілля, звідки родом і герой книги – генерал Павло Шандрук (1882-1979), що народився у с. Борсуки нині Лановецького району. До речі, корені предків її автора – теж на Лановеччині.
У дослідженні йдеться про те, як колишній керівник Генштабу армії УНР в еміграції генерал Павло Шандрук, котрий у 1938 році закінчив Вищу військову школу у Варшаві, у 1938-1939 рр. став контрактовим підполковником, а пізніше – полковником Війська Польського. Він досконало знав передвоєнне військове становище Польщі й так звану «миролюбну» політику Адольфа Гітлера та Іосіфа Сталіна, а також події німецько-польської війни.
Книга відкриває надзвичайно цікаві й малознайомі українським читачам сторінки цієї війни і більшовицької вересневої кампанії 1939 року. Радянські джерела подавали події як «швидку ганебну поразку Польщі від Німеччини й вступ СССР у війну для захисту братніх українського і білоруського народів». Насправді ж жовніри, офіцери й генерали Війська Польського героїчно билися з переважаючими силами німецького і радянського агресорів. Кожен із них, а також бойові операції, передусім ті, в яких брав участь П. Шандрук, заслуговують якнайширшого опису.
Докладно розглянуто гібридну гітлерівську війну «за звільнення німців від гніту й приниження» в Чехословаччині й Польщі, а також сталінську боротьбу «за звільнення трудящих від гніту поміщиків і капіталістів». Німецько-радянським Пактом від 23 серпня 1939 року Польщу поділили брунатні та червоні агресори.
- Як автор чи не першого в пострадянський час дослідження «Наш генерал Петро Шандрук (дещо до історії села Борсуки на Лановеччині), також опублікованого у Віснику Львівського товариства «Тернопільщина»( вип. 5-6, 2003, - С. 347-44) вважаю книгу п. Середницького дуже вчасною і просто необхідною, - поділився своїми враженнями один із учасників форуму, уродженець Лановеччини Руслан Баран. – Бо, навіть, коли навести про Шандрука тільки два такі відомі вислови, то ними все буде сказано, а подібних оцінок і відгуків з уст відомих діячів було безліч. Наприклад: «…Без уваги, що станеться, ми вповні піддержуємо вас до кінця…». Це слова С. Бандери, сказані свого часу П. Шандруку. Відоме також висловлювання Президента Франції, генерала Шарля Де Голля із листа до П. Шандрука: «…Якби я мав таку армію, як УПА, німецький чобіт не топтав би французької землі.»
По друге, у праці Ярослава Середницького також йдеться і про іншого нашого відомого земляка, кременчанина – Бориса Козубського. Це дуже актуально, бо чув, що якраз тепер у Кременці якась «громадська» організація, під личиною котрої намагаються маскуватися «вічно вчорашні» або їхні покоління, що не мають добрих коренів інтелігентності та освіти, ратує за перейменування вулиці його імені. Думаю, цей задум їм не вдасться. Я, як автор дослідження «Наш земляк Б. Козубський – видатний громадсько-політичний діяч та український державотворець» у редагованому мною Віснику Львівського товариства «Тернопільщина»( вип. 8-9, 2011 р. - С. 87-103), вважаю таку спробу «антиукраїнською і за формою, і за змістом».
У підсумку презентації автором було зазначено, що тодішня пасивність і непідкріплена рішучими діями «стурбованість» Європи в змальованих автором подіях минулого століття повторилась щодо України в 2014-2016 роках. А Владімір Путін , за словами п. Середницького, пішов шляхом своїх царських і радянських попередників у справі захисту «русскоязычного населения» та «собирания земель». Після презентації відбулась нетривала, але доволі цікава загальна дискусія.
Фото Руслана Барана