Від цивільної медицини до фронту: шлях санітарної інструкторки з Тернопільщини

Про Надію у війську вперше дізналися з розповіді її сестри — санітарної інструкторки 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Любові. Саме Надія, за словами військової, стала ініціаторкою рішення пов’язати своє життя зі службою в армії. Історію дінки це розповіли в пресслужбі 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола.

Я вирішила, що хочу туди йти. Сказала, що йду – і все! Але ж ми зі сестрою завжди ходимо всюди разом! Тому так разом і пішли. Все запитали, що потрібно, пройшли ВЛК та й пішли служити, – розповідає Надія.

Рішення про вступ до війська вимагало швидких змін і в цивільному житті. Звільнення з попереднього місця роботи було майже миттєвим — колег Надія поставила перед фактом, що має лише один день, аби завершити справи. Вже за кілька днів замість легких капців і звичного білого халата вона взула берці та одягнула військову форму.

У родині новину про службу сприйняли спокійно.

Чоловік спочатку сміявся, але одразу і підтримав (сміється). Це в нього було таке попереднє здивування, що я хочу йти до війська. Але він нічого не мав проти, адже вже служив до того часу, знав, що таке служба, – ділиться військова.

Нині Надія служить санітарною інструкторкою. До її основних обов’язків належить надання першої домедичної допомоги військовослужбовцям та первинний контроль за їхнім станом.

Попри високу мотивацію і бажання бути корисною на фронті, перехід із цивільної медицини до військової став для неї серйозним викликом у перші дні служби. Адаптуватися до нового життя допомогла підтримка побратимів. За словами Надії, атмосфера в підрозділі давно стала майже сімейною: тут завжди підкажуть, підтримають і допоможуть, а ще — не бракує внутрішніх жартів.

У мене є така звичка, що коли у мене щось не вдається, то я кажу: “Я незадоволена”. Все, мені щось не виходить, кудись поїхати чи зробити – я незадоволена! (сміється). Я навчила так казати багатьох. Хлопці спочатку тільки слухали, що я незадоволена, а після того вже теж кажуть “Я незадоволений”, якщо їм щось не вдається, – усміхається вона.

Серед теплих спогадів про службу Надія згадує і головну улюбленицю підрозділу — кицю Соньку. Восени, коли в частині почали з’являтися миші, присутність кота стала необхідністю, а згодом тварина перетворилася на повноправного члена колективу.

Я почула, що в хлопців народила кицька кошенят, задивлялась на одну. А потім почула, що її хтось має забрати. Мою Соньку! Я їй ще імені не придумала тоді, а просто прийшла і забрала. Вона була така малюсенька, на долоньку мені поміщалась. Принесла її, а вона постійно спить! Трохи поїсть і вже спить. Тому вона в мене Сонькою і називається, – згадує військова.

Нині Соньці вже півтора року. З маленького кошеняти вона виросла у дорослу кицю з бойовим характером — полюбляє кусати за ноги, дряпатися та активно полювати. Через зламаний колись хвостик господарка жартома називає її справжньою «наступальною» зброєю.

Вона бойова кицька, буде наступать! А тут і мишок ловить. Казали хлопці, що коли влітку мене не було на місці, вона приносила і вужів у хату. Така моя господинька! – ділиться Надія. То моя улюблениця! Вдома всі знають, що в мене є Сонька і що вона має приїхати зі мною додому. Тому завжди всі запитують: “Що там Сонька? Де вона? Що робить?”», – додає вона.

На запитання, як вдається зберігати оптимізм у складних умовах служби, Надія відповідає просто — своєю життєвою фразою: «Треба думати, що такого не було ще, щоб якось воно не було. Якось та й буде».

Цей підхід вона застосовує і в спілкуванні з побратимами. Хоча у військовій частині працюють професійні психологи, Надія переконана: іноді звичайна розмова, спільний сміх або навіть мовчання лікують не гірше.

Говорячи про майбутнє після Перемоги, військова зізнається, що поки не готова давати чіткі прогнози щодо свого подальшого шляху. Втім, у головному вона впевнена.

Бажаю завжди вірити в Перемогу і в краще. Все буде добре. Скоро! – переконана Надія.

Читайте також: «Не пустити ворога ближче»: історія бійця з Тернопільщини

Фото 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола