Від роботи в Польщі до «Золотого хреста»: шлях бійця тернопільської бригади (фото)

До війська Бендер прийшов без жодного досвіду служби. Починав стрільцем, згодом став гранатометником та командиром відділення

Макар на позивний Бендер - заступник командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів у 105-й окремій бригаді ТрО. Проте його військовий шлях розпочався далеко не з дронів. Історію Бендери розповіли на фейсбук-сторінці 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
 
З 18 років Макар працював у Польщі разом із батьком. Коли почалося повномасштабне вторгнення, батько одразу повернувся додому, щоб стати на захист країни. Невдовзі таке ж рішення прийняв і Макар.
 
До війська він прийшов без жодного досвіду служби. Починав стрільцем, згодом став гранатометником та командиром відділення. Крок за кроком Макар пройшов шлях до головного сержанта, а після формування профільного підрозділу — до командира взводу у роті БпАК. Попри нинішню роботу з високотехнологічними системами, його бойовий гарт відбувся саме у піхоті. Саме там заклалося розуміння реальної війни.
 
Потім нам запропонували літати на “Мавіках”. Проводити розвідку, там, скидами займатися, — згадує Бендер.
 
Один із найважчих епізодів стався на Запорізькому напрямку. Того дня підрозділ прикривав евакуацію поранених побратимів. Під щільним обстрілом Макар сам отримав осколкові поранення руки, проте завдання було виконане — всі бійці тоді вийшли живими. Після місяця реабілітації він знову повернувся у стрій.

 Макар зізнається: страшно буває всім. Але тримає впевненість у людях, які стоять поруч:
 
В тебе є якась надійна опора, ти просто в хлопцях впевнений.
 
Сьогодні він бачить, як стрімко еволюціонує війна. Безпілотники — це вже не допоміжний інструмент, а вирішальна сила на полі бою. При цьому його позиція щодо обов’язку залишається незмінною:
 
Я вважаю, всі мали би пройти цей шлях. Кожен чоловік повинен зробити якийсь внесок для нашої перемоги.
 
Вдома на Макара чекають дружина, мама, рідні. Серце воїна гріє ще одна особлива надія: невдовзі він стане батьком.
На питання про мрії Бендер відповідає — хоче, щоб закінчилася війна:
 
І щоб ми всі мали змогу жити в вільній країні, в нашій Україні.
 
Повертатися за кордон після Перемоги він не планує. Переконаний: потрібно буде усе відбудовувати та розвивати тут, вдома. За службу Макар нагороджений почесними відзнаками — «Золотим хрестом» та «Хрестом хоробрих».
 
Історія Макара — це приклад того, що професіоналами не народжуються, ними стають у бою. Неважливо, ким ти був у цивільному житті. Важливо, ким ти готовий стати заради майбутнього своєї дитини та свободи своєї землі.

Читайте також: «Робота екіпажу – це постійний ризик»: історія тернопільського штурмана бойової машини (фото)

Фото 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ

історіявійськовийБендера