Відреставровані скульптури 400-річної давнини презентовано у Бережанах

   Унікальна виставка реставрованих робіт, яким понад чотириста років відкрилася у Бережанах.

                  Іоан Пфістер – митець світового гатунку

 Як розповіла «ТЕРЕНУ» вчений, секретар Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах Надія Волинець,

цьогорічній виставці у райцентрі передувала ще одна, яку було презентовано у Львові. Експозиція теж присвячувалась скульптору сімнадцятого століття Іоану Пфістеру.

- Отож, ім’я Іоана Пфістера на Бережанщині виринуло із минувшини, а точніше із першої половини ХVII століття, завдяки віднайденим документам та дослідженням Богдана Тихого, заступника директора нашого заповідника. І справді, прийшовши до замкової каплиці у Бережанах, можна віч-на-віч зустрітися з автографами митця. Досить звести очі в глибину західного куполу і відчуєш, як твоя  душа завмирає між лініями чудернацького декору, що обрамляє серію гербів, а вухо ніби вловлює  голос часу, що перетікає через вінця декоративних ваз. І все це в піднебессі з далеких 1624-1640-х років!, - захоплююче розповідає пані Надія Волинець.

За її словами, дослідник Богдан Тихий потягнув ще кілька ниточок з історії, і Пфістер до нього озвався з колон і капітелів Бережанського і Біщецького костелів, з дерев’яних фігур святих, що прикрашали вівтар парафіяльного костелу св. Петра й Павла, із саркофагів Синявських, що зберігаються у Пісковій  Скалі, з міфічних фігур надгробку Адама Героніма Синявського, що з 1966-го знайшли притулок у Львівській картинній галереї.

    Час збирати каміння – залишки надгробків та скульптур

Вчений секретар Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах Надія Волицнеь каже, що із створенням їхнього заповідника прийшов час «збирати каміння».

- Із Олеського замку, із картинної галереї Львова було повернуто в Бережанський замок фрагменти надгробків, три жіночих безголових міфічних фігури, шматки мармурових торсів понівечених «богинь». Крипта каплиці «видала» мармурового лева, що колись тримав Адамів надгробок.

Все це і склало першу замкову експозицію «Повернуто в замок». Біля неї ніколи не було байдужих. Магія минулого не одному відвідувачу творила уяву про реальний вигляд скульптурного дива минулого. Та лише професор Варшавської академії мистецтв Януш  Смаза піддався на пропозицію Богдана Тихого: «Поверніть хоч одній фігурі первісний вигляд». «Пощастило» на реставратора символічній богині «Розторопність». Учениця професора – магістрантка Марта Дацина – «оживила» фігуру, «повернувши» їй голову, вклавши в руку віднайдене серед мармурових уламків дзеркало, відполірувавши потьмянілий блиск сукні з червоного мармуру. Відтоді ця поважна покровителька військових Синявських стала центровою серед Пфістеровських знахідок нашого замку. Такою ж її було показано і на виставці у Львові. Хоча Львову не бракує авторських робіт Пфістера в каплиці Боїмів, храмі св. апостолів Петра й Павла. Та бережанська сторінка досі залишалася для нього невідомою.

    Там, у Львові, у музеї Іоана Георга Пінзеля заповідник представив скульптора Іоана Пфістера і кам’яною різьбою – дві фігури, жіночі голівки, лев із символом планети Земля, фрагменти торсів фігур (із замкової експозиції), і дерев’яною скульптурою, що прикрашала до Другої світової війни вівтар костелу св. Петра й Павла (нині фонди музею сакрального мистецтва та історії переслідуваної церкви).  Тоді ж Львівська  національна галерея мистецтв виставила і свої пфістерівські скарби –дерев’яні  різьблені фігури Святих Героніма, Анни, Катерини із Біщецького костелу.

    Так вперше за чотири століття під куполом колишнього костелу Кларисок постала творчість двох видатних скульпторів – Іоана Пфістера (1573- 1642) і Іоана Георга Пінзеля (1707-1761).

         Мистецька спадщина Пфістера та його учнів

І ось, як повідомляє Тетяна Бідзіля у часописі «Золота пектораль», у виставковому залі Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах відбулося відкриття виставки скульптури й живопису «Мистецька сакральна спадщина із фондів заповідника». Виставка  присвячена 400-річчю початку творчості на цих теренах видатного європейського скульптора 17 ст. Іоана Пфістера.

Унікальні експонати музею сакрального мистецтва та історії церкви, серед яких дерев’яні фігури святих, ікони, інші сакральні речі (частина експонатів – роботи учнів школи Іоана Пфістера (1573 – 1642 рр.) більше трьох років реставрували фахівці Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Директор ДІАЗ Василь Зорик та завідувач Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Тарас Откович у виставковому залі запалили свічки в пам’ять про засновника й першого директора музею переслідуваної церкви о. Михайла Немелівського.

Перед присутніми виступили перший директор ДІАЗ, дослідник віднайдених скульптур і живописних ікон, що нині збагачують мистецьку сакральну спадщину фондів заповідника, Богдан Тихий, директор ДІАЗ Василь Зорик, учений секретар, ведуча заходу Надія Волинець, завідувач Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Тарас Откович, священики о. Іван Хрептак (парох Церкви Пресвятої Трійці), о. Василь Онищук, парох Вербівської церкви о. Віталій Іващук, заступник міського голови Олег Захарків, заступник голови районної ради Роман Висоцький, краєзнавець, творець музею с. Вербів Ярослава Павлів та інші.

Приємними митями дійства було вручення подяки керівництвом ДІАЗ завідувачеві Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру Тарасу Отковичу за співпрацю в дослідженні, реставрації пам’яток заповідника, збереженні культурної спадщини нашого народу, а також виступ бережанської солістки Лілії Слободної, яка натхненно виконала пісню-молитву «Аве Марія».

Участь у заході брали священики, представники місцевої влади, працівники заповідника, музеїв, інших організацій, науковці, реставратори Олександра Павленко та Ольга Зінчук зі Львова, краєзнавці, шанувальники мистецьких надбань.

Так що, бережанці та гості цього західноукраїнського міста отримали унікальний шанс побачити твори, які понад 400 років тому стали і витоками, і апогеєм українського бароко.

    Орест САРМАТСЬКИЙ

    Фото Надії Волинець