Віктор Морозов: «Наш творчий союз з Іваном Малковичем і Гаррі Поттером триватиме вічно»

Наприкінці вересня — на початку жовтня (точний час уточнюється) вийде друком довгоочікуваний український переклад нової книжки Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер і прокляте дитя» (у видавництві Івана Малковича «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»). Перекладач нового світового бестселера — уродженець Тернопільщини Віктор Морозов — розповів DT.UA про особливості нового сюжету та можливість побачити цей твір на українській сцені.

     Нагадаю, що 31 липня у Великій Британії трапилося справжнє національне свято: вихід восьмої книжки з усесвітньо відомої серії — «Гаррі Поттер і прокляте дитя». Буквально напередодні лондонські театрали оцінили прем'єру вистави на основі цього тексту. Події розгортаються через 19 років після сюжету сьомої частини: Гаррі Поттер одружився з Джинні, йому — 37 років, він має трьох діток, працює у міністерстві магії. Але головний герой усе-таки не Гаррі, а його маленький син Альбус Поттер. Життя ніби повторюється спочатку: маленький Альбус лаштується на навчання у школу магії Гоґвортс. І хоча сама Ролінґ вкотре запевняє, що це «вже кінець», однак поттеромани не поспішають їй вірити. Адже, як з'ясувалося, сюжет про чарівника без кінця-краю. Квитки на лондонську виставу розлітаються миттєво, перепродуються за шалені гроші. Буквально днями компанія Warner Bros. заявила про екранізацію «Проклятого дитяти»: планується на 2020 р.

     А українське видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» потішить шанувальників «Поттера» чудовим перекладом від Віктора Морозова — ось-ось. Саме його вишуканий стиль змогли оцінити наші шанувальники у попередніх книжках поттеріани українською мовою.

— Пане Вікторе, скільки часу (загалом) забрав у вас переклад нової книжки «Гаррі Поттер і прокляте дитя»? 

— Сама робота над перекладом тривала близько 20 днів, після чого розпочався процес вичитування, редагування, коректування, повторного вичитування і таке інше, і цей процес тривав також днів 20.

— Нова книжка Джоан Ролінґ — п'єса. Як гадаєте, чи сприйме наймолодша читацька аудиторія сприйме такий жанр — драматургію? Адже, здається, менші більше звикли до прози. І ще… Що б ви сказали про рівень Ролінґ як драматурга? Чи вдається їй гідно тримати інтригу, загострювати конфлікти, адже в основі драми, як відомо, і є конфлікт? 

— Безперечно, юним читачам незвично буде переходити від прози до драматургії. Цілком імовірно, що для більшості з них це буде перше в їхньому житті знайомство з цим жанром, але впевнений: численні поттеромани, які вже затужили за новими пригодами своїх улюблених героїв, захоплено «проковтнуть» і цю книжку, попри всю її незвичність.

А стосовно рівня Ролінґ як драматурга — то треба насамперед зазначити, що сам сценарій п'єси писав на основі оригінального сюжету Дж. Ролінґ дуже досвідчений драматург Джек Торн, автор численних п'єс і адаптацій, а також сценарист багатьох теле- і кінофільмів. Крім того, до роботи над сценарієм активно був залучений також режисер вистави «Гаррі Поттер і прокляте дитя», прем'єра якої відбулася 30 липня цього року в Лондоні, Джон Тіффані, а отже, завдяки такому потужному тріумвірату, цій п'єсі аж ніяк не брагує інтриґ, драматичних конфліктів і хвацько закрученої фабули.

— Для вас як досвідченого фахівця були якісь абсолютні несподіванки у сюжетних поворотах нового тексту Ролінґ? Тобто вона все-таки здивувала вас як професіонала? 

— Так, мушу зізнатися, що для мене в цьому тексті було чимало несподіваних моментів і колізій, тому я раджу майбутнім читачам українського перекладу не намагатися заздалегідь дізнатися зміст твору, щоб не позбавити себе насолоди відкриття всіх неочікуваних сюжетних ходів та поворотів у самому процесі читання.

— Чи уявляєте можливу сценічну версію «Гаррі Поттера і проклятого дитяти» на українській сцені? А якщо уявляєте, якщо пофантазувати, то хто (за вашою версією) це міг би поставити і зіграти достойно? 

— Із захоплених відгуків глядачів про лондонську прем'єру п'єси стає зрозуміло, що вистава вражає не тільки чудовою акторською грою, а й величезною кількістю неймовірних спецефектів, тому мені навіть важко уявити, хто міг би зараз здійснити цю постановку на українській сцені, адже без цих, наскільки я розумію, вельми дорогих і технічно складних для постановки ефектів п'єса не справлятиме належного враження.

— Вже багато років поспіль критики визначають «рецепт успіху» різних творів Ролінґ. Як би його визначили ви? Це виняткова літературна майстерність? Чи все-таки її феноменальна інтуїція та здатність творити нові унікальні фантастичні світи? 

— Мені чомусь здається, що остаточно розгадати цей «рецепт» не в змозі не лише критики, а й сама авторка, тим паче що, на відміну від поттеріани, всі її інші, «дорослі» книжки користуються набагато меншим успіхом. Вона їх пише не менш майстерно й вигадливо, але чомусь тільки історія про Гаррі Поттера ось уже майже два десятиріччя розбурхує уяву нових і нових поколінь як юних, так і цілком дорослих читачів у всьому світі. І це попри те, що полиці книжкових крамниць і бібліотек на Заході аж прогинаються під тягарем усіляких повістей та романів-фентезі, написаних подекуди теж вельми талановито й вигадливо, але загадка успіху «Гаррі Поттера» так і залишається по-справжньому нерозгаданою.

— Якщо можна, кілька слів про ваше життя та вашу роботу у Сполучених Штатах Америки. Чим наповнене це життя?

— Моє життя, як у США, так і в будь-якій країні, де мені трапляється бувати, пов'язане насамперед із комп'ютером, адже для того, щоб перекладати книжки, не особливо важить країна перебування — головне, щоб під руками був комп'ютер і надійно працював Інтернет. Якщо раніше мені ще доводилося тягати скрізь за собою гори словників, то тепер і цього не треба робити, адже майже всі ці словники зараз можна легко знайти онлайн.

— Ваш творчий союз із Іваном Малковичем дає плідні видавничі результати. Якщо про це можна говорити, забігаючи наперед, — що в найближчих планах? 

— Мушу чесно зізнатися, що забігати наперед не полюбляю і найближчі плани тримаю зазвичай у таємниці — щоб не наврочити. А стосовно творчого союзу з Іваном Малковичем — то я насамперед вдячний долі за те, що ми стали друзями задовго до мого захоплення перекладацтвом. І, до речі, спочатку пан Іван ду-у-уже скептично ставився до цих моїх літературних потуг, адже знав мене насамперед як музиканта. Але я справді надзвичайно ціную нашу дружбу й вірю, що ми залишимося такими друзями назавжди, навіть якщо з тих чи інших причин наш «творчий» союз розпадеться. Хоча маю надію, що цього також ніколи не станеться.

— Чи стежите з-за океану за нашими теперішніми українськими подіями? Бо ж серед цих подій, на жаль, багато тривожних. Чи є у вас надія, що тривоги та сум'яття скоро все-таки відійдуть, а з'явиться трохи більше оптимізму? 

— Звісно, стежу, і не тільки з-за океану, адже я щороку по декілька разів приїжджаю в Україну, і, звичайно, нерідко мене, як і всіх інших, охоплюють розпач та сум. Але я вірю і впевнений у тому, що кров, пролита упродовж цих страшних років, проливалася не намарне. І хоч зараз, як співається у пісні Костя Москальця, «світ у пітьмі потопає», не треба забувати, що ніч найтемніша перед світанком, і цей світанок для нашої країни обов'язково настане.

— З ким із іншомовних перекладачів «Гаррі Поттера» ви знайомі особисто? Чи можна говорити про таке собі світове «братство» перекладачів Ролінґ? 

— Особисто я познайомився з дуже багатьма перекладачами «Гаррі Поттера» (з Японії, Південної Африки, Грузії, Португалії, Ізраїлю, Норвегії, Бразилії та багатьох інших країн, включно з перекладачем мертвою давньогрецькою мовою), коли кілька років поспіль участь у міжнародній конференції перекладачів «Поттера» в Парижі. Поза тим, існує інтернет-спільнота перекладачів «Гаррі Поттера», де ми в процесі роботи над перекладами обмінювалися порадами й підказками, і де й перезнайомилися, так би мовити, заочно ще перед паризькою конференцією.

— Ваш прогноз: скільки ще триватиме «поттеріана»? Цей бренд нескінченний? Чи все-таки Ролінґ колись зупиниться і поставить крапку? 

— Я вже написав недавно у Фейсбуці, що наївно повірив Джоан Ролінґ, коли вона після написання 7-ї книжки про Гаррі Поттера публічно пообіцяла більше ніколи не повертатися до цієї теми. Після цього мого посту деякі жінки глузували з того, що я — дорослий і досвідчений чоловік — узяв на віру жіночі обіцянки-цяцянки. Отож тепер, навчений врешті-решт гірким досвідом, я вже ніколи не повірю, що в світі може існувати якась сила, здатна зупинити Джоан Ролінґ і примусити її поставити крапку. А отже, є надія, що наш творчий союз з Іваном Малковичем і Гаррі Поттером триватиме вічно!!!

З досьє. Віктор Морозов — український співак, композитор, перекладач. У його репертуарі пісні на вірші Юрія Андруховича, Ліни Костенко, Костя Москальця, Віктора Неборака. 1988-го став одним із засновників Львівського театру-студії «Не журись!». Перекладає з англійської та португальської мов. Серед найвідоміших його перекладів, крім книжок про Поттера, книжки Пауло Коельо («Алхімік», зокрема).  А першим перекладом Морозова, як він зізнавався в одному з інтерв'ю, стала стаття з журналу Playboy. Переклади романів Джоан Ролінґ (починаючи з «Гаррі Поттера і філософського каменя») стали візитівкою Віктора Морозова, основою тривалої співпраці з видавцем Іваном Малковичем.