Вікторія Dикобраз про живий нерв часу

У перерві між заходами фестивалю «Ї» випала нагода поспілкуватися з гостею з Рівного - літераторкою, керівником МГО «Література.РВ» Вікторією Dикобраз. 

- Ви не вперше у нашому місті. Помітили якусь відмінність у культподіях Тернополя та Рівного?

- Про цю особливість говорили ще минулого року з Ігорем Біликом, співорганізатором фестивалю «Ї». У Рівному є команда  «Література РВ» і ми щомісяця організовуємо події - як мінімум дві-три зустрічі з письменниками. У Тернополі - раз у рік відбувається великий фестиваль, крім нього, час від часу події в різних місцях. І ми сперечалися, що ліпше - одна велика подія, чи, коли щомісяця підживлюєшся класними емоціями. Тому важко сказати, де подій проводиться більше, але Тернопіль та Рівне - однакові за рівнем розвитку в плані організації культурних подій.

- Щодо поезії. Як на творчість впливає суспільно-політична ситуація?

- Ситуація впливає так, що починаю більше спостерігати за іншими поетами - як вони її використовують. А, якщо чесно, то такі речі, як війна, революція, часта зміна політичної ситуації, напруження кордонів, вносять дуже багато нових слів у тексти. Тобто ті слова, котрі, скажімо, раніше вживали тільки на уроках історії, нині входять у буденний лексикон і часом замінюють навіть зручніші, котрими послуговувалися раніше. Це, мабуть, єдиний варіант, який на мене впливає. Я стараюся не писати на актуальну тематику в плані політики. Тому що це все минуче та має бути осмислене пізніше, а зараз наше завдання по-суті тільки фіксувати та передавати живий нерв часу.

- Ви берете участь у Ночі мистецтв. Чим цікавий цей формат?

- Під час таких заходів люди виходять за межі своїх рамок. Коли вони відвідують денні події, то ніби перебувають в обмеженнях, котрі їм нав'язує соціум. Уночі всі переходять за грань, тому що всі на адреналіні, інтересі, виснаженні.

Анна ЗОЛОТНЮК