«Він був одним із тих, на кого хотілося рівнятися»: у Тернополі попрощалися з відомим журналістом Олегом Снітовським (фото, відео)

Із відомим тернопільським журналістам, публіцистом, фотографом Олегом Снітовським попрощалися у Тернополі 8 січня. Він помер 6 січня на 70-му році через важку хворобу. Попрощатися до Поминальної каплиці при Храмі Матері Божої Неустанної Помочі прийшли його рідні, близькі, друзі, колеги, знайомі.

Колеги згадують Олега Снітовського як вчителя, наставника, дуже творчу та позитивну людину з гарним почуттям гумору та любов’ю до своєї справи. Він був талановитим фотохудожником і майстром слова. Журналіст Андрій Шкула познайомився з Олегом Снітовським ще на початку вибору своєї майбутньої професії.

Він став одним із тих журналістів, на яких хотілося бути схожим. І я можу говорити щиро, що мій вибір професії, зокрема, і його заслуга… Під час першої нашої зустрічі я побачив таку поважну, статну людину, яка так красиво розмовляє, знається в тому, що робить і власне творить новини. Це була дуже світла, хороша і позитивна людина, – згадує Андрій Шкула.

Друзі Олега Снітовського розповідають, що він завжди був душею компанії та хорошим, вірним товаришем, міг знайти спільну мову з усіма. Серед тих, хто прийшов на похорон, багато художників, з якими журналіст організовував творчі пленери.

Ми жили на пленерах. Ми ще всі спимо, а він зранку встає, вже його немає, ходить по росі і робить такі колосальні знімки! – каже художник  Богдан Ткачик.

Вони з Олегом Снітовським познайомилися близько 40 років тому. Митець згадує, що журналіст дуже любив творчість Миколи Вінграновського. І цитує рядки одного з віршів поета:

Може бути, що мене не буде,

Перебутній час я перебув,

Але будуть світанкові губи

Цілувати землю молоду...

Своїм життям, творчістю і своїми діяннями він власне дав нам можливість цілувати тут землю молоду. Він її так любив і любив поезію Вінграновського. Він зараз чує, його душа чує цей вірш… – говорить Богдан Ткачик.

Близько 30 років з відомим журналістом був знайомий художник Олег Кіналь. Вони разом працювали над спільними проєктами, один з них – “Замки Тернопілля”.

Це була світла взірцева людина, з якою мені завжди хотілося спілкуватися та працювати. І навіть, коли він був на лікуванні, рідко приїжджаючи до Тернополя зі Стокгольму, він завжди телефонував до мене, і ми зустрічалися. Завжди в нас були нові проєкти, завжди, як в творчих людей були ідеї. Але на жаль, ці ідеї не збудуться... Олег довго лікувався в Стокгольмі, але хвороба була сильнішою… – говорить Олег Кіналь.

Поховали Олега Снітовського у родинному гробівці у Теребовлі. Колектив сайту Терен, багаторічним дописувачем якого був журналіст, щиро співчуває рідним, друзям та колегам з приводу непоправної втрати. Світла і вічна пам’ять.

Читайте також: «Немає слів, щоб передати біль та тугу»: відійшов у вічність відомий тернопільський журналіст

Фото пресслужби Тернопільської ОВА і Терену, відео Терену