Віночки-обереги для кожної оселі (фото)
Гадаєте, віночок у інтер’єрі винятково різдвяний атрибут? А ось і ні. Тернопільська майстриня Оля Закорчемна точно знає, що віночок із натуральних матеріалів не тільки стане окрасою кімнати, а й стане оберегом оселі.
— Пані Ольго, з чого почалося ваше хобі?
— Кожен хоче жити в мирі та злагоді, з хорошими людьми та в затишній оселі. А як створити той затишок? Відповідаючи для себе на це запитання, я почала шукали щось таке, що було б не лише прикрасою, а й оберігало свого господаря, його сім’ю та житло. Віночок став найкращим вибором.
Перший віночок-оберіг створила для своєї сестрички. Я дуже хотіла зробити для неї щось особливе. Трохи потренувавшись, сплела віночок із сіна, а потім прикрасила всім, що було вдома — сушеними яблуками, лавровим листочком, вирізала зі шкірки мандаринок сердечка, скрутила бантик із травинок… Подарунок їй дуже сподобався, і я зраділа.
На тому би все і закінчилось, якби гості не почали звертати увагу на віночок, запитувати, хто такий зробив, і хотіти собі такого. Ось так я отримала перші замовлення. Мої віночки почали з’являтись в різних домівках і в різних країнах.
— У вас досить різні матеріали для виробів, але гадаю, їх об’єднує те, що всі вони натуральні та теплої кольорової гами. А як би ви сформулювали те, що робить віночки «вашими», які складові вашого стилю?
— Для роботи я використовую лише природні матеріали, не фарбую і навіть не лакую готові вироби. Тому кольорова гамма віночків така тепла. Вона не разить око, але й не помітити такі вироби не можливо.
Що ж до оздоби, то дуже люблю різноманітні кісточки — з персика, абрикоси, аличі, лимону, фініка. Мене захоплює те, що навіть найменша з них несе в собі силу цілої рослини!
Що робить віночки «моїми»?.. Навіть не скажу, не задумувалась над цим. І спеціально не шукала стиль та напрямок. Просто комбіную елементи так, як мені подобається, так, як відчуваю…
— У вас багато ароматних виробів — оздоблених лимоном, помаранчами, яблуками, корицею…
— Саме сіно, яке я часто використовую для основи вінка, пахне теплом та літом, а якщо додати ще й запашні трави (приміром, м’яту, мелісу, ромашку, полин…) та корицю, цитрусові, аніс… — утворюється такий ненав’язливий аромат, який і настрій піднімає, і сприяє кращому самопочуттю (голова перестає боліти точно!)
— Які матеріали найбільш «вередливі»?
— Найважче мені із сіном. Наче трава як трава, але знайти потрібне та ще й правильно посушене сіно, ой як не просто. Тай нечемне воно – прибрати неможливо, в хаті вічні Зелені свята (сміється – А. З.).
— Як відбувається процес створення виробу?
— Спочатку виникає задум, я продумую характер та загальний вигляд віночка. Потім підбираю складові, шукаю потрібні елементи... Вже ніби знаю який він вигляд має мати, і маю всі складові, а коли беруся до роботи, все якось не по-моєму плану йде. З першого разу рідко коли виходить те, що задумувалось. Часом кілька годин намагаєшся вкласти все, а потім, коли все вдається, думаєш, як це виглядає легко та просто.
— Наостанок. Що для вас найголовніше під час виготовлення віночка?
— Від самого початку я знаю, що роблю оберіг. Тому вивчаю, якими силами володіє та чи інша рослина, плід, квітка чи насінинка… Хочу, щоби віночки не тільки охороняли від усього поганого, а й привносили здоров’я, достаток і любов у сім'ю.
Запитувала Анна Золотнюк
Фото Наталії Колодій