Володимир Хомко з Тернопільщини - наймолодший учасник української антарктичної експедиції  (фото, відео)

22-річний Володимир Хомко з Тернопільщини – наймолодший учасник української антарктичної експедиції. Там він працює системним адміністратором. Також юнак веде канал на ютубі про життя полярників.

Володимир Хомко вивчав комп’ютерні науки у “Львівській політехніці”, де закінчує магістратуру. Спершу займався кібербезпекою, а до мрії всього життя – експедиції в Антарктиду – вирушив з престижної роботи в банку, де переводив дані з дата-центрів до «хмарних» сховищ.

У Антарктиді, крім обслуговування всієї ІТ-техніки на станції, він також керує дроном, є інструктором з альпінізму і відповідає за спорядження. Адже до Антарктики серйозно займався альпінізмом та скелелазінням, повідомляють у Національному антарктичному науковому центрі. 

Добиралися через декілька країн 

Заявку на участь в експедиції Володимир подав у серпні минулого року, через місяць його запросили на співбесіду. Попередньо експедиція в Антарктиду планувала відправку 28 лютого, проте 24 почалася повномасштабна війна, відтак команда не встигла вилетіти з Києва. 

Не було відомо, як саме ми будемо добиратися до Антарктиди. Нам просто сказали, щоб ми мали напоготові наші речі, щоб в будь-який момент ми могли виїхати, - пригадує Володимир.

У період від початку повномасштабної війни і до того, коли Володимир поїхав в Антарктиду, він волонтерив: власною машиною розвозив людей, які приїжджали на львівський вокзал. 

Добирання на Антарктиду було тривалим. 

З Києва ми поїхали у Польщу, там були два дні. Далі полетіли в Катар. Після цього - в Бразилію, далі - в Чилі. А там із місцевого порту на криголамі приплили до станції «Академік Вернадський», - розповідає він. 

Антарктида є найменш дослідженим материком на планеті. І саме цією невідомістю манить багатьох науковців і просто мандрівників, вважає Володимир.

Мене часто запитують: “Як це ти поїхав на цілий рік? Що там будеш робити серед снігу, льоду,  такої холодної погоди?” - каже полярник. - Це просто треба любити. Я кожен день стараюся виходити на вулицю. І кожен день дивуюся цій природі. Незалежно, чи там  сильний вітер, чи сонячна погода. Антарктида завжди виглядає по-різному і завжди унікальна. 

Айсберг - витвір мистецтва від природи

Володимир порівнює життя на Антарктиді зі сходженням на гори. 

Дехто любить ходити у гори, навіть якщо там холодно. Проте не всі розуміють таке захоплення. І справді дуже важко описати, чому туди варто піти. Здається, ти не зможеш переконати словами, що це класно. Вони мають це просто відчути, - пояснює Володимир.

В Антарктиді полярнику прийшло усвідомлення могутності та краси природи. Саме звідти Володимир закликає всіх людей берегти її.

Антарктида - це великий заповідник. Коли ти живеш тут цілий рік, ти бачиш, як кожен день змінюється природа, як народжуються пінгвіни, як вони дорослішають, як змінюється поведінка інших тварин. Це просто неймовірно цікаво. Хочеться, щоб кожен дбав про природу, щоб вона залишилася нашим дітям, і щоб вони теж змогли побачити ці неймовірні краєвиди, - розповідає юнак.

Найперше, що вразило Володимира - айсберги. Він називає їх витворами мистецтва від природи. 

Коли ми пливли на станцію на криголамі, ми бачили перші айсберги. Вони були малесенькі десь дуже далеко, але здавалися просто неймовірними. 

Станція “Академік Вернадський” знаходиться на острові Галіндез, що входить до Аргентинських островів. Вони розташовані на півдні Антарктиди, тому там клімат не дуже суворий.

Коли виходиш на острів, потрібно правильно одягатися. У першу чергу на одяг впливає погода та те, наскільки активно ти будеш рухатися. Коли я виходжу побігати, я беру з собою мембрану, шапку та тоненькі штани. Для бігу не треба тепло одягатися, головне - захиститися від вітру. А коли виходиш плавати човні, де ти майже не рухаєшся, тільки сидиш, а навколо дуже великий вітер та бризки з моря, тоді потрібно одягатися дуже тепло та обов’язково брати з собою маску, - зазначає Володимир.

Острів невеликий, приблизно півтора кілометра в довжину. Тут є дуже великі перепади висот, а в льодовиках - тріщини. Тож там дуже багато небезпечних, але поряд з тим, цікавих місць.

Важливо пам'ятати, що Антарктида - це надзвичайно екстремальні умови. Вона може не пробачити помилок. Так, у 1996 році було знайдено кістки невідомої людини, які були захоронені на острові Галіндез. Також у старій експедиції, ще британській, було багато випадків, коли люди гинули під час сходження на материк, де умови ще значно небезпечніші - лавини, тріщини в льодовику. Тому надзвичайно важливо дотримуватись правил безпеки та знати, що Антарктида це дуже небезпечне середовище для людини, - зазначає полярник. 

На станції є бібліотека, спортзал і навіть капличка 

Українська антарктична станція “Академік Вернадський” є метеорологічною та географічною обсерваторією. Там вчені з України проводять чимало наукових досліджень, зокрема й вивчають атмосферні явища.

Конструкція станції - це дерев’яний каркас обшитий металевими листами, каже Володимир Хомко. 

При вході на станцію є гардеробна. Далі точка - Assembly point. Це таблиця, де усі полярники, які виходять на вулицю мають записатися. Час, коли вийшли, час повернення та місце виходу. Також є Dry room - це сушильня. Весь мокрий одяг сушиться саме там, - розповідає полярник.  

Володимир Хомко працює на станції системним адміністратором. Головне його завдання - підтримка роботи різних систем, насамперед Інтернету. 

Мій кабінет називається Radio. Тут знаходиться стіл та все необхідне обладнання. Близько до кабінету знаходиться серверна, де є серверне та мережеве обладнання, - каже чоловік.

Також на станції є три бібліотеки.

Наприклад, бібліотека-музей Comon. Тут є велика кількість книжок та експонатів для морського орієнтування - підзорні труби, бінокль, амперметр, рації. А також артефакти з океану - фрагменти з острова Ентерпрайс, - розповідає Володимир.

Щоб полярники могли підтримувати себе у потрібній фізичній формі, на станції облаштований спортзал. 

У ньому є лавка зі штангою, велотренажер, різні гантелі та зображення як правильно робити вправи, - каже полярник.

З іншого кінця станції є другий вихід, де знаходиться лижний одяг, трекінгові та лижні палиці, снігоступи, бігові та гірські лижі, сноуборд, лижне та трекінгове взуття. 

Звісно, тут є 6 кубриків - це приміщення, де сплять полярники. Ці приміщення схожі на плацкартний вагон. Під час зимівлі люди сплять по двоє, або по одному. Там є 4 спальні місця і для кожного є шафи для одягу, - зазначає Володимир.

Станція двоповерхова. На другому поверсі знаходиться кухня і столова. 

Сніданок кухар на станції не готує, кожен робить собі, що хоче. Також у неділю кухаря замінює хтось з полярників, щоб той мав один день відпочинку. А у суботу в нас традиційна святкова вечеря, куди люди приходять святково одягнені. Після вечері йдемо зазвичай в бар, - продовжує розповідь полярник.

Олег Курус - кухар 27-ї Української антарктичної експедиції каже, що для його роботи на станції є все.

Кухар описує меню однієї зі святкових вечерь. 

Наприклад, сьогодні я приготував торт, салат з морепродуктами, мусове желе з ягодами, шашлик, святкову курку. Також ми маємо смачний м'ясний рулет з сиром та червону рибу. У мене є професійна електрична духовка, яку я називаю своєю помічницею. М'ясорубка, фритюрниця, плита. Не в кожному ресторані є така техніка, як тут, - розповів Олег Курус.

Нагадаємо, британці подарували українцям станцію за 1 фунт стерлінгів. Раніше вона називалася “Фарадей”. Саме ця монета є у барі з такою самою назвою, яку станція носила до 1996 року. 

Коли британці зробити станцію, у них залишилося дерево і вони вирішили  зробити бар. У п'ятницю після прибирання всі збираються тут. У барі є різні напої та сувеніри з усього світу, - розповідає Володимир Хомко.

Біля станції є капличка. Вона завжди відкрита, тож всі охочі можуть відвідати її у будь-який час. Навіть на Антарктиді українські полярники святкували Великдень за нашими традиціями.  

Пінгвіни, морські котики: хто живе на Антарктиді

Підходити до пінгвінів та інших тварин на острові можна тільки в наукових цілях, зазначає Володимир Хомко. Тож тварин не можна ні годувати, ні гладити. 

На острові живе близько 80 морських котиків. 

Можна сказати, що антарктичні тварини наймиліші з усіх.  Наприклад, морські котики. Більшу частину часу вони лежать на березі і просто відпочивають. Побачити, як вони бігають - це велика рідкість. Але, коли вони залазять у воду, потрапляють у свою стихію, тоді стають маневреними та швидкими. Це через те, що на березі немає ворогів, хижаків, які могли б їх з’їсти, вони повільніші, - розповідає Володимир. 

Також там живуть морські леопарди. Вони не постійні мешканці, а з’являються ненадовго та пливуть на інші острови. 

Це основні хижаки, які харчуються пінгвінами та морськими котиками. Вони також на суші незграбні, а коли вони у воді - це машина для вбивства. Це тварина, яка має розмір 3-4 метри та сотні кілограмів. Вони також можуть досягати швидкості у воді до 40 кілометрів за годину, - каже полярник. 

Найбільше Володимир захоплюється пінгвінами. Каже, вони такі ж, як і на картинках та мемах про їх незграбну ходу. 

Пінгвіни часто припливають ввечері. Тобто вони вдень харчуються і проводять час у воді, а ввечері відпочивають на суші. Напевно, всі бачили смішні кадри, коли пінгвіни падають, ковзають, смішно ходять. Здається, як вони можуть виживати в природі? Але коли вони потрапляють у воду, - це торпеди. Вони просто літають над водою. Це дуже смішно, коли бачиш, як вони вправно поводяться у воді, а потім, які незграбні на суші, - розповідає чоловік.

Фото з ютуб-каналу Burlaka Nowhere