Вона постійно прагне нових викликів у житті (фото)
Тернополяку Ірину Скоробогату львівські мисткині вкотре запрошують на зйомку етнічного одягу. Цього разу дівчина фотографувала в історичному музеї – Кам’яниці Бандінеллі, який є пам’яткою львівської ренесансної архітектури кінця ХVІ – ХVІІ ст, повідомляє Про.те.
– Автор одягу львівський дизайнер Вікторія Галамага, яка працює з войлоком (вовною овець), екологічним матеріалом, який не має токсичних речовин. – розповідає Ірина. – Він також антибактеріальний: у ньому не живуть хвороботворні бактерії. Окрім того, войлок володіє чудовими теплоізоляційними характеристиками: у холодну пору в такому одязі буде дуже тепло й він довго не зношується.
– Чим цей одяг унікальний?
– Витриманий етностиль, українські мотиви та використані натуральні матеріали. Кардигани, які ми бачимо на фото унікальні тим, що зроблені з любов’ю та увагою до кожної деталі. Адже це не масове конвеєрне виробництво зі стандартними розмірами.
– Чому вирішили фотографуватися в музеї? Туди можна вільно прийти для фотозйомки?
– Обирала місце зйомки дизайнер пані Вікторія Галамага, яка – великий естет, людина творча та експресивна. Вона постійно прагне нових викликів у житті і творчості.
Ми співпрацювали з моделлю Уляною, яка є професійною танцівницею. Деякі елементи танцю спробували відтворити на фото. Поєднання різних видів мистецтва часто й створює мистецький вибух. Танець і мода мають суттєву спільну ознаку – ви розповідаєте про себе без слів. Також танець – це індивідуальні рухи тіла, які відображають нашу внутрішню сутність, так само як і унікальні моделі одягу дизайнера.
– Чи відрізнялася робота в музеї від зйомок в студії чи надворі?
– Є деякі відмінності, зокрема не можна фотографувати зі спалахом в приміщенні з картинами. Також працівники пильно стежать за відвідувачами, щоб вони правильно себе поводили.
– Що вибирали для кадру? Чому?
– Обирали ракурс, який би показав настрій кожного кардигану. Намагалися досягнути ефекту поєднання історії та сучасності.
– Що найбільше запам’яталося у музеї – атмосфера, речі, посуд, одяг тощо…– Відчуваю особливий трепет в місцях, де зібрані предмети побуту, якими користувалися люди століття тому чи твори мистецтва, що створювалися нашими предками, які вкладали в них свою працю, старання, любов, пристрасть, натхнення. Наслідки історичних процесів супроводжують сучасність. Знаючи історію, можемо уникнути помилок зараз.
І потрібно пам’ятати, що кожен із нас своїми щоденними вчинками творить як своє майбутнє, так і майбутнє всього людства.