Все, що варто знати про евакуацію через західний кордон України

Чи можна евакуюватися закордон без закордонного паспорта? Які правила перетину кордону для жінок і дітей, чоловіків, які молодші 18 років? Де найменші черги? Де краще перетинати кордон автівкою, а де пішки?  На ці та інші актуальні питання у інтерв’ю телеканалу АTR відповів начальник відділу організацій прикордонного контролю Західного регіонального управління ДПСУ Ігор Матвійчук.

Ігор Матвійчук запевняє, основний і найбільший шлях евакуації – це залізничні екскурсійні потяги, які курсують в напрямку Чернівців, Закарпаття, станції «Чоп» і відповідно у бік Угорщини та Словаччини. Основний напрямок – це Польща, де ми проводимо через три залізничні гілки «Мостиська», «Лудин» і «Ягодин». Основний хаб – це залізничний вокзал міста Львова.

- Ми цілодобово працюємо. Всі пункти перетину, навіть ті, які працювали в денний час, переведені на цілодобовий, у всіх відкриті піші переходи. Тобто є частина, що їдуть автобусами, перетинають кордон, частина, що висаджують людей і вони рухаються у пішому порядку. Намагаємось перевагу давати дітям, жінкам з дітьми, тому що їм дуже важко та й до того ж холодна пора року.

Чи є умови на вокзалі, щоб чекати?

- Волонтерами, Львівською обласною адміністрацією, багатьма громадськими організаціями, які дотичні до гуманітарних питань, зроблено дуже велика кількість заходів, велика кількість роботи, щоб створити ці умови. Це і палатки, це і гаряче харчування, памперси, дитяче харчування, біотуалети.

Який час очікування на залізничному вокзалі?

- Залежить від того, скільки є людей і скільки є потягів, надовго не затримуються. Це є кілька годин, може бути і 3 і 5, 6 і 7 годин. Все залежить від можливості прийому суміжними сторонами – поляками, угорцями, словаками, в першу чергу поляками. Чи Польща готова прийняти таку кількість люде? Наприклад, якщо взяти по станції «Мостиська-2», то є черга евакуаційних потягів, вони стоять по станціях «Судова Вишня», «Городок». Збирається по 600, 1000 людей, поки не заберуть поляки. Тобто це може бути до 3-4 потягів в очікуванні.

Де краще перетинати кордон автівкою, а де пішки? Як ви моніторите і як розвантажуєте напрямки?

- Я дуже прошу, якщо є така можливість, обирати ділянку з Угорщиною, це пункти пропуску «Дзвінкове», «Косино», «Лужанка», «Вілок», «Тиса», які є найменш завантажені, і ділянку у Волинській області – це «Ягодин» і «Устилуг». Якщо є така можливість, по автомобільному напрямку. По пішоходах, звичайно, що пішоходи самі не з’являються, вони привозяться. Тут вибір не великий, це питання транспорту і ми намагаємось обмінюватися інформацією з транспортниками, щоб вони знали куди везти, розподіляємо по кількості. Є у нас шість переходів на Львівщині, і ми намагаємось всі розподілити рівномірно, незалежно «Смільниця», чи в горах…

Чому люди хочуть до Польщі?

- В першу чергу, це через те, що Польща найближче. Тому що до Закарпаття і до Угорщини ще треба доїхати, і люди в паніці. Не треба панікувати, умови створені, тут спокій, можна спокійно перетнути. Головне не піддаватися паніці і не поспішати. На сьогоднішній день це вже пік, за останні 10 днів це вже пікове навантаження, ми вже випустили 116 тисяч людей. Ми вже це називаємо умовно другою хвилею, тому що у нас було буквально за цих 10 днів буквально 2 дні, коли взагалі не було нікого на кордоні. Були перші 5 днів і ми дійшли до 110 тисяч, а зараз вже дійшли до 116 тисяч.

Якщо автівка не твоя, документи не на твоє ім’я, чи можна перетнути кордон?

- Питання вивчається представниками Держмитслужби, так як вони відповідальні за реєстрацію, як правило вони спрощують цю процедуру. Вони встановлюють, яке відношення людина має до цієї автівки. Дають дозвіл на випуск і жодних проблем немає. По «зеленій карті» теж були нюанси. Ми зробили спрощення. Транспортне бюро України спростило і дозволило виїжджати авто на українській реєстрації без «зеленої картки», поляки спочатку до цього не були готові, коли ми намагалися реагувати. Надавали безкоштовні, але вони закінчились. Відповідно стала потреба у купівлі. Тому прошу – купіть заздалегідь, якщо є можливості, є пункти десь далі від кордону, бо на кордоні їх просто розбирають і їх немає.

Які правила перетину кордону для жінок і дітей,  чоловіків, які молодші 18 років?

- Стосовно спрощення між нами і нашими сусідами. Протерміновані паспорти, внутрішні паспорти, свідоцтво про народження – все приймається, все вивчається. І дається право. Без документів складніше, якщо іноземець, то нам треба якось ідентифікувати людину. Звичайно, ми будемо шукати, по ксерокопіям, ми вивчаємо все, для того, щоб встановити. Важливе питання – це діти. Діти неповнолітні, самі не зможуть перетнути. Ми будемо вживати всіх заходів, щоб ідентифікувати дорослих. Якщо супроводжують бабусі, рідний дядько чи тітка.

А якщо знайомі, сусіди?

- Це проблемно. Відповідальність. Я думаю, що ми встановимо все-таки бажання батьків у перетині кордону дитиною, розуміємо ситуацію. Я думаю, що це все індивідуально. Зараз загальне правило якось визначити важко. Ми в кожній ситуації вникаємо і розбираємось. По можливості встановлюємо контакти з батьками. В тому числі бувають організовані групи – вивозять з дитбудинків, є складнощі з багатьма документами. Дивлячись який регіон, чи там є можливість такі документи виготовити чи це регіон, де окупант зараз вже повністю і немає можливості для роботи державних органів і установ. Все індивідуально.

Жодну жінку чи дитину, людей похилого віку - нікого не повертають?

- Нікого. Всіх забезпечують, цікавляться, чи є в них родини, чи є куди їхати. Якщо немає, то розміщають, безкоштовно харчування. Треба просто бути уважним, спокійним, не панікувати, виконувати те, що просять прикордонники. Підписатися на сторінку Західного регіонального управління ДПСУ. Все спокійно, їдьте, документи беріть всі з собою, ми тут розберемось.

Ігор Матвійчук зазначає, що близько 140 тисяч чоловіків-українців повернулись з-за кордону боронити свою рідну землю.

- Виїжджав на кордон і бачив це бажання, коли люди розуміють і говорять «Миколаїв тимчасово заблокований», «рік були у Польщі», «ми на Миколаїв їдемо», «будемо захищати», і вступають у Територіальну оборону.

Про ряд інших питань говорили  у відео.

Психологічна студія «Сенс» підготувала пам’ятку для тих, хто переїжджає у час війни.

- Зараз сотні тисяч людей змушені залишати свої домівки і втікати, рятуючи дітей. Люди в стресі і просто не можуть думати про речі, які потім можуть створити дуже багато проблем в дорозі: діти, дорослі, тварини губляться, в дорозі часто немає як сходити до туалету, вода закінчується першою, - йдеться в повідомленні.

Пам’ятка, яка для когось може бути рятівною:

- покладіть своїм дітям до кишень записки з ім'ям дитини, батьків, контактами, за якими можна зв’язатися з рідними, якщо ви загубитеся. Діти можуть розгубитись і забути навіть свої імена. (З тваринами те ж саме - підписуйте все, що бачите);

- підпишіть перманентним маркером курточки дітей (теж напишіть основні контакти);

- навчіть дитину і себе, що якщо ви раптом загубитися по дорозі, то ви маєте спинитись в тому місці де загубились і чекати коли за вами повернуться (це якщо місце безпечне);

- якщо вам у цьому місці небезпечно, то звертатися до людей в уніформі (волонтерів, прибиральників, продавців, зайти в аптеку і скажіть «Я загубився»);

- запам’ятайте!  - волонтери нізащо  не беруть гроші;

- на жаль, зараз багато шахраїв, шукайте офіційний сайт міста, телефони кризових центрів та беріть інформацію тільки у них!;

- на місцях шукайте лише евакуаційні поїзди та автобуси - міста організовують швидкий доїжджають і вас не зупиняють на кожному блокпості. Евакуаційній поїзди та автобуси безкоштовні, білетів не потрібно - все в режимі живої черги;

- не соромтеся, беріть, фотографуйте контакти волонтерів і кризових центрів - місця це не займе, а якщо ви потрапляєте в незнайоме місце - якщо ви маєте до кого подзвонити з місцевих, вам обов’язково допоможуть;

- також не соромтеся брати допомогу - зарпз це нормально. Пам’ятайте, ви не винні у тому, що трапилося, кожен з нас може опинитися на вашому місці. Не забувайте лише дякувати і допомагати тим, кому гірше. Цього достатньо;

- вивчіть напам’ять хоча б 2 телефони своїх близьких, по записуйте їх на картці і носіть з собою (зараз навіть дорослі забувають свої телефони на вокзалах і не можуть знайтися);

- неважливо чи ви їдете поїздами, чи автобусами, чи машинами - одягайте на себе памперси, особливо дітям і старшим людям - не факт, що по дорозі ви зможете знайти туалет чи вийти з машини. Потім ви будете боятись відійти від черги і вам доведеться терпіти;

- беріть запаси води - з досвіду, вона закінчується перша і невчасно. Краще візьміть менше їжі, але про воду не забувайте;

- їжу беріть солодку (якщо не маєте проти показів). Глюкоза в стресі просто таки згорає на очах, а вам потрібно протриматись;

- ліки - спазмолітики, знеболюючі, протитискові препарати та жаропонижаюче - це те, у чому найчастіше виникає потреба. Просто згадайте, чим ви чи ваші близькі хворіли за останні два роки і візьміть ліки від цього та носіть з собою (додатково ліки можна взяти у волонтерів-медиків). Також не забувайте про свої препарати, якщо ви на замісній терапії;

- візьміть з собою, зробіть дитині іграшку, яку вона буде доглядати всю дорогу - їй так буде легше впоратися з стресом;

- павербанк, зарядні пристрої, кнопочні телефони - за можливості. І постійно заряджайте телефон де тільки можете;

- обов’язково зробіть фотокопії всіх документів і закиньте собі на пошту чи на диск;

- основні речі за якими вам потрібно постійно слідкувати - ваші документи, кошти, цінності і мобільні носіть постійно з собою в маленькій сумочці і постійно слідкуйте за ними. Все решту вам дадуть, як тільки ви доїдете до кризового центру чи закордон. Про наших біженців там дбають мало не як мама рідна;

- якщо у вас є діти і важкий вибір їхати чи не їхати, то вибір має бути - їхати! Адже діти повністю залежать від вас і лише ви відповідаєте не тільки за свою, але й за їхню безпеку;

- тримайтеся - пам’ятайте, що життя вас та ваших рідних - це головне, все решту - відбудуємо!

Пам’ятку сформувала Mariana Franko

Фото з відкритих джерел