Як тернополянам зробити перший крок до вивчення іноземної мови

Перша сходинка до оволодіння іноземною мовою є вивчення нових слів. Саме так ми можемо висловити думку та зробити комунікацію можливою. Для засвоєння великої кількості слів необхідно володіти хорошою пам’яттю, що буде сприяти закріпленню лексики та її розміщенню у пасивному і активному лексичних мінімумах.

Є навіть твердження про замкнуті кола у вивченні іноземних мов: «Погана пам’ять – труднощі під час вивчення лексики – відсутність поповнення лексичного мінімуму – відсутність розвитку властивостей коротко- та довготривалої пам’яті». Як подолати ці проблеми, тернополянам радить кандидат педагогічних, наук викладач іноземної мови в IT Step University Антоніна Палецька.

– Останнім часом все більшої популярності набуває використання технік та методик, які б допомагали запам’ятовувати  лексичні одиниці та переводити їх в активних словник, – розповідає Антоніна Палецька. – Перш за все, необхідно звернути увагу, що вивчати ізольовані слова так само важливо, як і запам’ятовувати їх в конкретному контексті. У першому випадку ми працюємо з формою слова та його семантичними характеристиками, у той час як контекст відкриває «потенційні можливості» лексичної одиниці в тій чи іншій ситуації, залежно від слів, які її оточують, та зв’язків, які виникають.

Топ-5 прийомів засвоєння нових слів:

Вперше цей метод як мнемонічну техніку, що використовує візуалізацію, представив Цицерон. Зараз Палац Пам’яті можна використовувати як метод, пов’язаний зі створенням асоціативних зв’язків між словами та реальними місцями, об’єктами. Створюючи асоціації, ми надаємо лексичній одиниці певного емоційного забарвлення у власній свідомості, крім семантичного, вона отримує емоційне навантаження. А ми знаємо, що запам’ятовується те, що викликає в нас емоції.

Техніка Word Map (Schwartz & Raphael, 1985; example from Holder, 1997) допомагає відповісти на запитання «What is it?», «What is it like?» and «What are some examples?». А за допомогою власних відповідей – усвідомити, яким чином організувати інформацію так, щоб створити власне визначення (дефініцію) слова. Frayer Model (Hildroth, 1997) спрямована на концентрацію уваги на ключових концептах та водночас на потрібних деталях. Завдання студентів полягає в розподілі необхідних та незначних характеристик, а також в наведенні прикладів та «антиприкладів» з обраним словом. Вартими уваги є також чимало інших технік: Words Alive, Keyword Method (Baumann & Kameenui, 1991), Semantic Feature Analysis (Pittelman, Heimlich, Berglund, & French, 1991), Semantic Word Map (Building Vocabulary for Success, 1998; adapted from Tierney, Readence, & Dishner, 1995), WordsAlive (adapted from Virginia Department of Education, 2001), The Chain Game (adapted from Parrot et al., 1998) – «ланцюжкова гра» передбачає доведення до автоматизації щойно розглянутих слів та їх дефініцій шляхом повторення в неформальній атмосфері у формі гри.

Занотовувати визначення та можливі сфери використання лексичних одиниць, враховуйте їхні полісемічні характеристики. Вивчати синоніми та антоніми та звертати увагу на відмінності використання близьких за значенням слів.

4. Занотовувати цікаві фрази, вирази та речення, які почули у фільмі, живій розмові, прочитали у книжці чи статті.

5. Говорити!

Нарешті прийшов час використати усю інформацію, яку ви отримали про лексичну одиницю, застосовуючи різноманітні техніки, створюючи асоціативні лексичні карти, виписуючи синоніми та антоніми. Вивчене слово не може залишитися поза контекстом!

Фото з відкритих джерел