Як уберегтися від паротиту, більш відомого як «свинка»

Епідемічний паротит, відомий у народі як «свинка», найчастіше трапляється в дитячому чи підлітковому віці. Він є не настільки заразним, як вітрянка чи кір, але все ще досить небезпечним. Інфекція вражає залозисту тканину та викликає її збільшення. Саме тому характерним симптомом є виражений набряк привушних залоз та зміна зовнішнього вигляду людини, що і спричинило виникнення народної назви, розповідають у Міністерстві охорони здоров’я України.

Однак вірус полюбляє діяти й на сечостатеву систему та нервові клітини. Відповідно, у нещеплених пацієнтів він може викликати ускладнення. Для хлопчиків паротит небезпечний через запалення яєчок — орхіт, який може призвести навіть до безпліддя в майбутньому. Серед ускладнень зустрічається й вірусний менінгоенцефаліт, який здатен впливати на функцію всієї нервової системи. Це досить небезпечний стан, який потенційно вимагає госпіталізації.

В українському державному календарі щеплень уже багато років є вакцина КПК — проти кору, паротиту та краснухи. Дітей вакцинують у перший рік життя та в шість років, хоча світова практика допускає й інші інтервали. У більшості випадків такої схеми цілком вистачає для надійного захисту на все життя, але варто пам’ятати, що головна мета будь-якого щеплення — захистити від смерті та тяжких ускладнень, а не на сто відсотків від зараження. Імунна система людини дуже складна, а умови життя можуть істотно змінюватися, що впливає на ризики зараження інфекціями.

Перебування у великому скупченні людей є ідеальною умовою для виникнення спалаху паротиту. Такі епізоди трапляються серед військових, які змушені проживати разом і не завжди мають умови для адекватного розселення.

Основні ознаки та особливості перебігу «свинки»:

- через 12–24 дні інкубаційного періоду в людини виникають типові для багатьох вірусів лихоманка (іноді до 39–40 °C), слабкість, нудота, зниження апетиту;

- у середньому на другий день гарячки привушні залози починають збільшуватися, і це вже досить характерний симптом;

- залози чутливі й болять при дотику, жуванні, ковтанні.

Діагноз паротиту зазвичай встановлюють за клінічними ознаками, хоча й специфічні тести іноді можуть бути доречними. Зокрема, при односторонньому ураженні залоз або повторному виникненні симптомів. Неускладнений паротит зазвичай минає в середньому за два тижні, під час яких пацієнту мають забезпечити симптоматичну допомогу та підтримку організму: знеболювальні та жарознижувальні ліки, достатнє пиття та подрібнена їжа пюреподібної консистенції, адже хворий не може жувати.

Ізоляція пацієнта з паротитом є дуже важливою дією, якою не можна нехтувати, особливо — в умовах великого колективу.

Авторка: Дарина Дмитрієвська

Фото з відкритих джерел