Як відзначили свято Божого Тіла у селі під Тернополем

На празнику Пресвятої Євхаристії (Божого Тіла) у Великих Гаях біля Тернополя освятили віночки.

Празник "Пресятої Євхаристії" або, як його ще називають, - "Божого тіла" ("Поклоніння Святим Тайнам Пречистого Тіла і Чесної Крові") за церковним календарем завжди припадає на четвер, але його зазвичай переносять на неділю. На Заході його відзначають із ХІІІ століття, у нас - із 1770 року.

Чому в четвер? Це пам'ятка про Страсний Четвер, день, коли Христос на Тайній Вечері, подавши учням хліб і вино, сказав: "Прийміть, їжте... Беріть, пийте... ".

Євангелист Йоан багато разів згадує цю подію: "Хто їсть Моє Тіло, п'є Мою Кров, той має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня" (Ів. 6,54).

Філософія свята: повірити, що у Святих Таїнствах під видами хліба і вина дійсно присутній Сам Ісус Христос.

Сьогодні на подвір'ї Великогаївської греко-католицької церкви Пресвятого Серця було велелюдно. Присутні стали свідками величного походу довкола церкви та благословення Святими Дарами. Парафіяни прийшли із сплетеними віночками, які освятив о. Володимир.

Окрасою священнодійства стали дівчатка місцевої школи, які йшли попереду святкової процесії і розкидали довкола трояндові пелюстки.  

Валентина СЕМЕНЯК.

фото автора.

До слова, «Рідна країна» нагадує, що в Україні вінок завжди був своєрідним жіночим оберегом. Вважалося, що він є «знахарем душі», бо його чаклунська сила і біль знімала, і волосся берегла. Кожна дівчинка вчилася плести вінки з раннього дитинства.

Найпочесніше місце у вінку займав деревій, він символізував нескореність. Барвінок означав невинність, життя і безсмертя душі. Його квіти знімали головний біль. Любисток і волошки були символом відданості. Попри все, вони ще й освіжали думки. Ромашка символізувала дівочу цноту. Її вплітали поруч з калиною. Поміж ними обов’язково був хміль — символ гнучкості і розуму. Всього у повному українському вінку мало бути двадцять квіток, і кожна з них була і оберегом, і лікарем.

Плетіння вінка вважалося цілою наукою, бо дівчина мусила знати не лише як і коли плести вінок, але й як зберегти квіти у вінках, і яке зілля з яким можна поєднувати. Категорично заборонялося вплітати «нечисте зілля», зокрема, цвіт куща вовчих ягід, дурману, гірчиці і осоту.