З яких країн споживаємо імпортну продукцію АПК? (Агро-новини)
До трійки основних продуктів, які імпортує Україна, входить насіння соняшнику, морожена, а також свіжа або охолоджена риба і тютюнова сировина.
У першому півріччі оборот торгівлі продукцією АПК між Україною та ЄС склав $3,8 млрд
Про це пише Еxpres.ua.
«До трійки основних продуктів, які завозимо з інших країн, входить насіння соняшнику, морожена, а також свіжа або охолоджена риба і тютюнова сировина. Активно імпортуємо пальмову олію і фрукти, зокрема банани й цитрусові, концентрати кави, чаю та замінники кави», - зазначила Дарія Гриценко, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу.
«Приміром, за перше півріччя за кордоном закупили насіння олійних (переважно соняшнику) на $217 млн, риби, ракоподібних і молюсків (переважно мороженої риби) - на $205 млн, плодів та горіхів - на $204 млн, тютюну та виробів з нього - на 172 млн. Різні харчові продукти, у тому числі концентрати чаю та кави, імпортували на суму $162 млн. Ці позиції разом становлять 45% у загальній вартості агропродовольчого імпорту. Крім того, значною є вартість поставок насіння кукурудзи ($93 млн) та пальмової олії (75 млн). Усю цю продукцію імпортуємо, бо її або не виробляють у нас (екзотичні фрукти, морська риба, кава, чай, пальмова олія), або використовують для конкретних потреб, наприклад, високоякісне насіння кукурудзи і соняшнику агрохолдинги завозять для сівби,» - розповів Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
«Якщо детально, то майже 8% продукції АПК завозимо з Туреччини (здебільшого насіння соняшнику, цитрусові та помідори), Польщі (яблука і м'ясо птиці), Німеччини (екстракти кави та чаю, насіння, плоди для сівби), США (насіння соняшнику, морожена риба, тютюнова сировина) і Франції (насіння соняшнику, кукурудзи і продукти для годівлі тварин)», - уточнив експерт.
Пугачов зазначив, що за перше півріччя в ЄС Україна закупила агропродукції на $1,29 млрд, у країн Азії - на $443 млн, країн Латинської Америки - на $176 млн, країн Африки - на $107 млн.
Найбільше експортної виручки в аграрному експорті приносить олія
У 2016/17 маркетинговому році «Нібулон» експортував 4,65 млн тонн сільгосппродукції
Про це пише DT.ua.
Особливим попитом на китайському ринку користується олія, кондитерські та хлібобулочні вироби, молочні продукти, мед, м'ясо і м'ясні продукти, алкогольні та безалкогольні напої.
За словами представників корпорації Delta Wilmar, на українську соняшникову олію вже припадає 40% на внутрішньому ринку Китаю під брендом «Цзіньлунюй» (за назвою тропічної акваріумної рибки сімейства арованових).
Зазначається, що такий успіх став можливим саме завдяки правильній маркетинговій стратегії і рекламній кампанії, зрозумілій китайському споживачеві.
Утім, при такій формі взаємовідносин (український завод виробляє олію, а фасується продукція в Китаї) часом виникає проблема знеособленості української продукції, відсутності її брендування.
Китайський споживач не знає, що він купує українське. Країна походження не відіграє ролі в ціноутворенні, а бренд відіграє.
Імпортери української олії заробляють за рахунок частини доданої вартості, яка могла б залишатися в Україні, якби українські виробники були готові вкладати не тільки у виробництво, а й у розробку національного бренду.
Правильна стратегія в просуванні брендів може підняти ціну української продукції, дозволить вивести якісні українські продовольчі товари в категорію преміум-класу, а такі товари менше піддаються коливанню цін. Але брендування продовольства України — це серйозний виклик як для учасників ринку, так і для урядовців.
З початку року Україна поставила на зовнішні ринки 31 500 т меду
Третину закупили США, ще стільки ж — Німеччина і Польща. Порівняно з минулим роком експорт виріс вдвічі. Найбільші поставки зафіксували у березні — 7 000 тонн.
Про це повідомляє landlord.ua.
В цьому сезоні Україна може встановити новий рекорд, основні обсяги зазвичай експортуються восени.
«Цей рік був складним. Дуже важко було отримати нектар, доводилося кочувати з місця на місце», — каже голова спілки пасічників Полтавщини Наталія Сенчук.
Через несприятливу погоду ціни порівняно з минулим роком додали 10-15%.
«Виробництво буде принаймні вдвічі меншим, — каже пасічник із Сумщини. — Крім погоди спрацював цілий ряд факторів: мінімальна механізація виробництва, скорочення посівів медоносів. Труднощі посилили регулярні втрати бджіл від отруєнь хімікатами від Волині до Чернігова».
В 2016 році Україна експортувала 57 000 тон меду, на 58% більше, ніж в 2015-му. У вартісному вираженні через падіння світових цін ріст склав 1,4%.
Експорт меду до США та Європи здійснюють 67 українських компаній.