За зарплату «у конвертах» тернопільські працедавці платитимуть чималий штраф

На роботодавців, які платять працівникам зарплату «у конвертах», очікують без перебільшення шалені штрафи.

Про зміни у податковому законодавстві і в інших нормативних документах «Терен» розпитав у начальника Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в області Петра Якимчука.

- Серед підприємців значний резонанс спричинили суми штрафів для тих, хто платить зарплату «у конвертах». Адже йдеться про десятки тисяч гривень…

- Питання необлікованих працівників, приховування реально виплаченої зарплати – серйозна проблема нашого суспільства. Адже не тільки бюджети усіх рівнів не отримують належні відрахування, а й працівники позбавлені будь-яких соціальних гарантій зараз і у майбутньому.

Із 1 січня 2015 року допуск до роботи працівника можливий лише за умови укладення трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби. Про це йдеться в оновленій статті 24 Кодексу законів про працю. І хоча такий порядок повідомлення наразі Кабінет міністрів не встановив, ми радимо роботодавцям інформувати податкову інспекцію листами довільної форми із долученням копії укладеного трудового договору. Адже такої суворої відповідальності за порушення вказаної статті досі не було. Відповідальність передбачена як за Кодексом законів про працю, так і за Кодексом про адміністративні правопорушення.

Новою редакцією статті 265 КЗпП передбачили, що юридичні та - хочу особливо наголосити – фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у випадку:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати  без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків – 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2015 р. – 36 540 грн, а з 01.12.2015 р. - 41 340 грн);

також карається і порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць чи виплата її не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної зарплати (з 01.01.2015р. – 3 654 грн, а з 01.12.2015 р. - 4 134 грн);

за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці роботодавець може заплатити 10-кратний розмір мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2015 р. – 12 180 грн, а з 01.12.2015 р. - 13 780 грн).

- Варто врахувати ще якісь нюанси?

- Так, змін зазнала і стаття 41 Кодексу про адміністративні правопорушення, в якій тепер прописали, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору чи контракту тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб-підприємців, від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А це - від 8 500 до 17 000 грн. (Повторне протягом року вчинення такого порушення вартуватиме працедавцю від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 34 000 грн – прим.).

- Це серйозні суми, але штрафи ж будуть застосовувати, коли порушення виявлять перевіркою. Що ж робити, коли податкова ще не знає про порушника?

- Якщо будь-хто стикнувся із фактами порушення прав найманих працівників, виплатою зарплати «у конвертах» або іншими порушеннями трудового законодавства, він може нас про це інформувати. Способів кілька. Можна особисто завітати до Центру обслуговування платників і звернутися до консультанта-модератора, який уже знає, як діяти в таких випадках. Також можна записатися на особистий прийом до мене чи заступників або написати письмове звернення і викласти факти порушень. І повірте, зволікань із перевіркою не буде.

- Такі зміни не всім до вподоби. Дехто нарікає, що став заручником високого навантаження на фонд оплати праці, відсоток якого доходить до шістдесяти.

- Безперечно, жодна податкова реформа неможлива без легалізації фонду заробітної плати. Можна змінювати ставки податку на прибуток, на дивіденди, ПДВ, але допоки навантаження на фонд оплати праці велике, буде спокуса якимось чином його зменшити. І шкода, що бізнес дуже часто обирає метод приховування. Тому законодавці доопрацювали механізм застосування понижуючого коефіцієнта по єдиному соціальному внеску, а, починаючи з 13 березня цього року, набрав чинності Закон 219 щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці. Ним змінили критерії застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ при нарахуванні зарплати. Зокрема, платник може застосувати понижуючий коефіцієнт від 0,4 до 0,99, якщо він одночасно виконує такі основні умови:

перша: зарплата на одну особу в звітному місяці збільшилася на 20 і більше відсотків, порівняно із середньомісячною зарплатою за 2014 рік;

друга: після застосування понижуючого коефіцієнта середній платіж на одну людину у звітному місяці не менший, як середньомісячний платіж на одну людину за 2014 рік.

- Якщо можна, наведіть приклад розрахунку…

- Припустімо, у минулому році підприємець мав двох найманих працівників, яким виплачував по 1300 грн, тобто трохи більше за мінімальну зарплату. Ставка єдиного внеску для його класу ризику – 36,8%. Щомісячний платіж ЄСВ - 478,40 за одного працівника. Отож, якби він збільшив зарплату до 1800 грн кожному, то виконав би і першу, і другу умови. Тобто мав би право на застосування понижуючого коефіцієнта, з врахуванням якого щомісячний платіж ЄСВ буде лише на 3 грн вищим, ніж був торік, зате це дозволяє уже легально показувати зарплату майже на 40 відсотків більшу та забезпечити працівникам суттєвіші соціальні гарантії.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

Фото управління ДФС у Тернопільській області.