Заснув на одній вулиці – прокинувся на іншій
Сказане не з розділу фантастики і тим більше не з розряду пікантних авантюр. Йдеться про інше: на Тернопільщині, а саме в місті Кременець, вже вкотре беруться перейменовувати вулиці.
Тут, як у цілому на території більшості областей західної України, доба їх масового перейменування припадає на 1990 – ті роки. Тоді з карти населеного пункту зникли як відверто одіозні назви більшовицької доби, так і більшість з тих, котрі в цілому несли смислове навантаження радянської епохи. Натомість у нових мікротопонімах були увічнені особливості місцевого етноколориту, знаменні віхи вітчизняної історії й національної боротьби та імена людей, котрі з нею асоціюються.
У Кременці – місті з цікавою й багатою на події біографією, однією з таких гідних вшанування особистостей став Борис Козубський. – свого часу член Центральної ради УНР і міський голова, а згодом, у 20-х роках минулого століття, посол Польського Сейму й активний член «Просвіти». Б. Козубський неподалік магістрату спорудив власний будинок. В ньому організував Кременецьку «Просвіту», придбавши власним коштом книги для неї.
До повернення із забуття імені Бориса Козубського найбільше доклався колишній завідуючий Кременецького краєзнавчого музею і почесний громадянин міста Гаврило Чернихівський. Він, разом із тодішніми представниками інтелігенції – члеми Руху, «Просвіти» й інших організацій,ініціював присвоєння одній з вулиць імені свого славетного земляка. На колишньому будинку Козубських, де розташовувалась « Просвіта» тоді почепили меморіальну табличку.
Однак, нещодавно в Кременці з’явились ініціатори перейменування вулиці Козубського на честь іншого земляка Ореста П’єкного – керівника танцювального гуртка при місцевому будинку культури. Подання стосовно цього зробила в міську раду не так давно заснована громадська організація. « Відродження Кременеччини», У відповідь кременецька мерія оголосила з даного приводу громадські слухання, що мають відбутись на початку жовтня.
Звістка про це просто приголомшила знавців і шанувальників рідної історії.
Доктор історичних наук Ірина Скакальська написала в міську раду звернення , а громадський діяч і краєзнавець Василь Олійник готує про Б. Козубського розлогу публікацію в місцевій пресі. Крім того п. Олійник теж направив у міську раду листа, де, зокрема говориться:
«Дізнавшись, що громадська організація «Відродження Кременеччини» має бажання перейменувати вул. Б. Козубського на вул. О. Пєкного, хочу висловити свою думку. Орест Пєкний прибувши у наше місто в 1970 – ті , працював у культурі. Безумовно, вшанувати його потрібно, але, не таким чином. Можна присвоїти його ім’я районному будинку культури Якщо ж називати його іменем вулицю, то, мабуть, краще нову. Тоді варто було б підготувати для кременчан і цілу доповідь про цю людину, адже багато хто навіть не знає про нього».
- Інша річ Б. Козубський, про якого написано багато статей та біографічних довідок у літературі. Козубський - людина безумовно визначна., - ділиться з нами п. Олійник,- Боровся за права українців і при польській, і при більшовицькій владі, був ув’язнений за це як при одній, так і при другій. І загинув у сталінських таборах. У 1948р Борис Козубський був заарештований, засуджений за політичними статтями 54-1а, 54-11, 54-13 КК УРСР. Загинув 17-02-1953р у ВТТ Мордовської АРСР.(Російська Федерація- республіка Мордовія). Реабілітований 17-04-1991р.
Репресовані були сини Бориса Козубського - Юрій, Олег, дочка Галина. Онука Бориса Козубського - Оксана, -у віці 8 років була депортована на Далекий схід.
У дружини - Олени Козубської (Дікарєвої) рідний брат Володимир теж розстріляний НКВС у 1938 році.
Тож залюблені у свою минувшину кременчани, котрі знають рідну історію і цінують її, сподіваються прийти на слухання й заявити свою позицію. Але найбільше надіються на скасування громадських слухань. Адже врешті – решт у Кременці, на їх думку, є достатньо вулиць з безбарвним, позбавленим змісту звучанням, які можна перейменовувати.