Життя людей з особливими потребами
Близько 58 тисяч інвалідів проживають на Тернопільщині, серед них майже 5 тисяч – це діти. Розмір соціальної допомоги від держави для людей з особливими потребами коливається від 1000 до 2300 грн. На роботу інвалідів беруть неохоче, підприємства не отримують за це реальних пільг.
1-2 тисячі від держави
Соціальну допомогу для інвалідів держава встановлює в залежності від ступеня складності захворювання. Люди з особливими потребами повинні постійно підтверджувати свій статус для отримання цих грошей у центрах медико-соціальної експертизи.
Ці допомоги не перевищують суми 2582 грн. Таку виплату отримують діти-інваліди підгрупи А від 6 до 18 років, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою. Загалом мінімальний розмір виплат прирівнюється до прожиткового мінімуму осіб (а це для непрацездатних осіб 1074 грн. - прим. авт.). Донедавна інваліди ІІІ групи отримували лише 946 грн.
Додаткове забезпечення
Для інвалідів передбачено також забезпечення певними технічними засобами. Це інвалідні візки, палиці, милиці, спеціальні засоби для спілкування, засоби для підйому, а також безкоштовні путівки на санаторно-курортне лікування. Також для осіб даної категорії виділяють безкоштовні путівки на оздоровлення. Це стосується першочергово учасників АТО, яких на даний час на обліку у департаменті соцзахисту є 39 чоловік.
«Протягом року в області оздоровили 374 інвалідів та ветеранів війни, з них 130 – за кошти держбюджету, - повідомляє директор департаменту соціального захисту населення Вадим Боярський. На даний час ми отримали ще 51 путівку для лікування, у період з третього по четвертий квартал. Розподіляємо їх відповідно до потреб між управліннями соцзахисту в районах».
Певні групи інвалідів також мають право отримати автомобіль від держави та від іноземного донора. На практиці діє лише другий варіант. Люди зазвичай самостійно шукають особу за кордоном, яка дарує їм авто. Що стосується нашої області - протягом 2015 року інваліди отримували легкові автомобілі лише у якості гуманітарної допомоги від іноземних донорів, таких осіб є 10, повідомили у департаменті соцзахисту.
Працевлаштували 88 інвалідів
Статус безробітного з початку року в області мали 320 інвалідів. Із них працевлаштували 88 чоловік, розповідає спеціаліст відділу статистики обласного центру зайнятості Людмила Бриль.
«Більшість працевлаштованих серед людей з обмеженими можливостями – це інваліди ІІІ групи, - продовжує вона. – Є на обліку також інваліди І і ІІ групи. Їх значно менше, влаштуватись на роботу їм набагато важче».
Місця на підприємствах для людей з обмеженими можливостями бронює Фонд захисту інвалідів. Згідно законодавства, кожне підприємство повинне залишити 4% місць для людей цієї категорії. Є установи, які згідно свого статуту масово працевлаштовують інвалідів. Мова йде про підприємства, які утворені громадським організаціями інвалідів. Прикладом такої установи у Тернополі є підприємство об’єднання громадян «Дюна» Тернопільської міської громадської організації інвалідів «Опора».
«У разі працевлаштування більше 50% інвалідів підприємство отримує пільги з оподаткування згідно пункту 154.1 статті 154 «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу, - розповідає директор підприємства Юрій Чушенко. - Але це водночас обмежує діяльність, адже підприємці не хочуть співпрацювати з пільговиками, їм це невигідно. Іншими словами реальної підтримки від держави немає. Раніше, до прикладу, у нас були пільги на розмитнення, це дозволяло виходити на іноземні ринки. Ці пільги, на жаль, також скасували».
На підприємствах повинні забезпечувати відповідні умови для інвалідів. При цьому необхідно враховувати рекомендації медико-соціальної експертної комісії.
«Держава не сприяє забезпеченню таких умов. Усе необхідне обладнання ми повинні закуповувати за свої кошти», - додає Юрій Чушенко.
Окрім того, інваліди мають право на додаткові пільги та привілеї в порівнянні з іншими працівниками. Факт їх порушення розцінюється, як порушення законодавства про працю та може стати причиною притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Зокрема, інвалід має право на:
- працевлаштування без випробувального терміну (при направленні на роботу МСЕК);
- неповний робочий день або робочий тиждень (встановлюється за бажанням інваліда);
- відмову працювати в нічний час і понаднормово;
- надання щорічної відпустки у зручний для нього час;
- основну відпустку мінімальною тривалістю 30 (для інвалідів I і II груп) і 26 календарних днів (для інвалідів III групи);
- неоплачувану відпустку тривалістю 60 (для інвалідів I і II груп) і 30 календарних днів (для інвалідів III групи);
- розірвання строкового трудового договору (якщо стан здоров’я інваліда став перешкоджати виконанню трудових обов’язків).
В той же час в більшості випадків особливого ставлення до інвалідів від роботодавців немає. Щоб мати достойну зарплатню, потрібно працювати на рівні зі всіма.
«У моєї знайомої третя група інвалідності, - каже тернополянка Ольга Савчищин. - Вона працює на підприємстві, де виробляють продукцію. Виконує такий обсяг роботи, як і всі решту працівників. Адже в іншому випадку її там тримати не будуть. Жінка працездатна, проте через хворобу швидко втомлюється. На це особливо не зважають. Що найцікавіше – вона постійно проходить перевірки, щоб підтвердити інвалідність та отримувати соціальну допомогу. Так, чудеса трапляються, хвороби зникають. Але у цьому випадку є явні ознаки хвороби, а довести у МСЕКу її наявність буває не так просто».
«Особливі» діти у традиційних класах
Дітей із особливими потребами батьки за дозволом психолога можуть віддати у традиційний клас. Вчитель займається з такою дитиною за індивідуальною програмою.
«Сьогодні активно впроваджують інклюзивне навчання - коли діти з обмеженими можливостями навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах. Це сприятливо впливає на процес соціалізації дитини з вадами. Якщо школа має всі умови, тоді так -це дуже хороший варіант для навчання і розвитку дитини з особливими потребами, - вважає практикуючий психолог Антоніна Богачук. - Важливим моментом є робота вчителя, психолога і соціального педагога у класному колективі з метою формування толерантного ставлення до дітей з обмеженими можливостями, а також з метою адаптації у колективі».
Часто такі «особливі» діти не приживаються у традиційних класах, навіть якщо батьки інших учнів підтримують ідею інклюзивного навчання.
«Я навчала дівчинку з вадами розвитку в традиційному класі, - згадує Ольга Савчишин. – Моєї роботи це не ускладнювало. Потрібно було підбирати інші завдання для дитини чи просто давати їй меншу навантаженість. Деякі дівчата ставились з розумінням до цієї учениці, навіть дружили. А от добитись адекватного ставлення від хлопців було важко. Вона провчилась 8 років. Підлітковий вік у класі не пережила. Хоча батьки, класний керівник, вчителі неодноразово переконували дітей змінити упереджене ставлення до дитини. Дівчинка все ж змінила школу. І успішно адаптувалась у новому класі. Для таких дітей важливо відчувати себе частиною суспільства. Відділяти їх від усіх дітей не є до кінця правильно».
Для «особливих» дітей створюють центри соціальної реабілітації, де працівники працюють над їх адаптацією. В області діє 8 таких закладів. Цьогоріч такі реабілітаційні послуги отримали 196 дітей-інвалідів.
Значну роботу із такими дітьми проводять волонтери.
Довідково:
На Тернопільщині протягом 2015 року соціальну допомогу одержали 13 363 особи даної категорії, виплат здійснили на суму 156,1 млн. гривень. Окремо соціальні та компенсаційні виплати здійснили постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи на суму 8 млн 716 тис. грн, повідомляють у департаменті соцзахисту Тернопільської облдержадміністрації.
Державна соціальна допомога на дітей-інвалідів призначається у таких розмірах:
Інвалідам з дитинства I групи підгрупи А з надбавкою на догляд – з січня - 1660,75 гривень, з грудня – 1879,50 гривень;
Інвалідам з дитинства I групи підгрупи Б з надбавкою на догляд – з січня - 1423,50 гривень, з грудня – 1611 гривень;
Інвалідам з дитинства II групи, одиноким інвалідам з дитинства II групи, які за висновком МСЕК потребують постійного стороннього догляду з надбавкою на догляд – з січня - 949 гривень, з грудня – 1074 гривень;
Інвалідам з дитинства III групи, одиноким інвалідам з дитинства III групи, які за висновком МСЕК потребують постійного стороннього догляду з надбавкою на догляд – з січня - 949 гривень, з грудня – 1074 гривень;
На дітей-інвалідів – з січня – 949 гривень, з грудня – 1074 гривень;
На дітей-інвалідів підгрупа А до 6 років з надбавкою на догляд – з січня 1696, 30 гривень, з грудня - 1918, 80 гривень;
На дітей-інвалідів до 6 років з надбавкою на догляд – з січня - 1180, 30 гривень, з грудня - 1335, 30 гривень;
На дітей-інвалідів підгрупа А від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – з січня - 1950,30 гривень, з грудня – 2206,80 гривень;
На дітей-інвалідів від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – з січня - 1307,30 гривень, з грудня – 1479,30 гривень;
На дітей-інвалідів, захворювання яких пов’язане з аварією на ЧАЄС від 0 до 18 років – з січня - 996,45 гривень, з грудня – 1127,70 гривень;
На дітей-інвалідів підгрупи А, захворювання яких пов’язане з аварією на ЧАЄС, до 6 років з надбавкою на догляд – з січня – 2028,45 гривень, з грудня – 2294,70 гривень;
На дітей-інвалідів, захворювання яких пов’язане з аварією на ЧАЄС до 6 років з надбавкою на догляд – з січня - 1512,45 гривень, з грудня – 1711,20 гривень;
На дітей-інвалідів підгрупи А, захворювання яких пов’язане з аварією на ЧАЄС від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – з січня – 2282,45 гривень, з грудня – 2582,70 гривень;
На дітей-інвалідів, захворювання яких пов’язане з аварією на ЧАЄС від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – з січня – 1639,45 гривень, з грудня – 1855,20 гривень.
За інф. департаменту соціального захисту населення ТОДА
Катерина БОЙКО