Вісімнадцятирічна жителька Великих Бірок Тетяна Шовдра вже більше двох місяців перебуває в армії Ізраїлю на строковій службі. «Терен» поспілкувався з дівчиною, аби розповісти вам про те, як почуває себе українка у війську чужої країни, і чому українській армії ще так далеко до ізраїльської.

В Ізраїль Таня поїхала ще в 2013 році одразу після закінчення школи у селищі Великі Бірки неподалік Тернополя. Вчитися в Україні не хотіла, адже в Ізраїлі на той час вже проживала її мама і сестра з сім’єю. Виїзду в чужу країну передували довгі тестування, співбесіди та збори документів, як того вимагала одна з навчальних програм. 

Уже в Ізраїлі майже рік дівчина вчила іврит і знайомилася з країною та її звичаями. У кінці квітня 2015 року Тетяна стала до лав ізраїльського війська, де українці доведеться відслужити 2 роки і 4 місяці.

Під час скайп-розмови Таня часто відволікається, аби спробувати українською мовою розповісти про свою службу в армії, адже всі терміни і буденні армійські речі вже вклалися в голову дівчини на івриті.

«В перші дні я плакала, бо важко не тільки фізично, але й морально, бо вдома ти можеш робити все, що хочеш, а там такого, звісно, нема. Не можу сказати, що і зараз вже цілком звикла, але прийшло розуміння, що так має бути», - розповідає Тетяна.

Коли я запитала, чи пішла б вона служити в українську армію, Таня відповіла рішуче і одразу: «Чесно, ні. І я поясню, чому. В першу чергу справа в ставленні до військовослужбовців. В Ізраїлі солдата поважають, його підтримують, допомагають. І якщо я потребуватиму чиєїсь допомоги навіть у чомусь буденному і простому, я знаю, що мене послухають і допоможуть. Це не стосується лише цивільних. Це насамперед стосується керівництва. Про нас дбають, опікуються нами, відповідно годують, а не так, як мені розповідають хлопці, що вже відслужили в Україні. Звичайно, в нас немає панібратства з старшими за званням, інколи навіть просто розмовляти з ними не можна, але ситуації бувають різні, і ми можемо розраховувати на підтримку і розуміння керівництва».

Цікаво й те, що під час служби в армії дівчатам і хлопцям не дозволяють навіть розмовляти, а якщо і є ситуації, коли можна кількома словами перекинутись з протилежною статтю, то обов’язково треба дотримуватися відстані. За цим дуже пильно слідкують.

Характерними рисами ізраїльської армії дівчина називає дисциплінованість та повагу, вони там культивуються на всіх рівнях: від рядового солдата до вищих за званням.

В лавах ЦАГАЛу служать юнаки і дівчата з різних країн світу: тут вам і США, і Австралія, і країни Азії. Українська молодь з різних міст і різного віку також проходить строкову службу в Ізраїлі. Все тому, що після закінчення служби в армії є більше шансів влаштуватися на роботу, отримати вищу освіту за рахунок держави. За стільки років воєнних конфліктів ізраїльські військові вже знають, чому треба навчити молоде покоління і як його заохотити до служби. Для ізраїльтян, в тому числі й дівчат, строкова служба в армії – звичне діло, чого не скажеш про Україну.

Соломія БОЙКО.

Фото із сімейного архіву Тетяни Шовдри.