Якщо людина вміє написати книжку, то це ще не гарантія, що її хтось прочитає, і вона стане популярною. Цього не скажеш про відому тернопільську письменницю Лесю Коковську-Романчук.

Її книжки не просто читають - їх зачитують до дір. Про це свідчать багатотисячні тиражі, а недавно – й цьогорічна нагорода "Золота письменниця України"  ХХІІ Міжнародного «Форуму видавців у Львові» .

Оригінальна доля: пані Леся – медик, доцент Тернопільського медуніверситету, а пише романи, які вийшли загальним накладом понад 100 тисяч примірників. Серед рекордсменів в Україні в одному ряду з нею - Василь Шкляр, Ганна Чубач, Степан Процюк.

У Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці вчора, 24 вересня, уже вчетверте зібралися члени клубу шанувальників книги "На струнах слова Лесі Коковської-Романчук". Письменниця читала вірші зі своєї першої поетичної збірки "Синьооке диво".

Приємною несподіванкою для учасників зустрічі стало виконання пісень авторки у дуеті з її чоловіком Тарасом Коковським.

На прохання читачів пані Леся поділилася секретами творчої кухні.

- Я фанатичний читач. Все життя читала, читала, читала, - зізналася вона. - Одного разу мені потрапили до рук "Поющие в терновнике" («Ті, що співають у терні», - ред.). Критики на той час пророкували авторці Колін Маккалоу, що її через рік забудуть. Ба, ні! До речі: що б я знала про ту Австралію, якби не Колін Маккалоу! Мені стало цікаво, чи є у нас образ української жінки, яка живе нашими болями, у якої схожі проблеми? Так почав писатися роман "Не залишай". Дуже часто мені кажуть, що Софія, головна героїня, дуже схожа на ту чи іншу жінку… А про "Цвіте терен" чую таке: "Я знаю, про кого ви написали". Інтрига? Інтрига. Хай читач розбирається…

На питання, як треба писати, пані Леся відповіла: так, щоб можна було самому читати. А ще письменник мав би розуміти свою відповідальність перед суспільством і сподіватись, що його книжки читатимуть. І не червоніти перед своїми дітьми за написане. 

Під завершення зустрічі з'ясувалось, що в залі сидить американка на ім'я Кейт, яка жодного слова не розуміє українською. Пані Кейт, за фахом психолог зізналася, що слухала… серцем.  

Пісня з репертуару Елвіса Преслі у виконанні Тараса Коковського англійською мовою стала справжнім дарунком не лише для гості, а й для всіх присутніх. 

Валентина СЕМЕНЯК

Фото автора