21 Лютого 2020, П’ятниця


На Тернопільщині радість: обіцяють безперешкодний доступ до водойм

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Турніром з футзалу у Тернополі вшанували пам’ять полковника Руслана Муляра

Тернополянам на замітку: якого раціону слід дотримуватися при гастриті

Відео Це цікаво
Хвилинка грамотності для тернополян: помилки у громадських місцях (відео)

Анонс
Тернопіль запрошує разом зустріти весну

Ще одне село на Тернопільщині захотіло бути ближчим до міста 

Виробники молока просять Кабмін знизити ПДВ до рівня ЄС (Агроновини)

Гостросюжетність давніх огорож (фото)

На Тернопільщині оприлюднили нові дані про отруєних дітей 

Тернополяни найбільше звертаються за безоплатною правовою допомогою щодо сімейних питань

Відео Фоторепортаж
Студенти педагогічного університету влаштували флешмоб до Міжнародного дня рідної мови (фото, відео)

Тернопільська молодь може скористатись кредитами на житло

Судово-біологічна експертиза – невід’ємна частина розслідувань у кримінальних та цивільних справах

Фоторепортаж
У Чорткові відкрили фотовиставку бійця батальйону «Айдар» (фоторепортаж)

Стало відомо, що у Києві чекає на 11-х прокурорів з Тернопільщини

Сайт-клон вніс сум’яття серед церковників Тернопільщини

У Тернополі затримали серійного злодія

Фотофакт
Жителі Бережан милуються своїм містом і вдень, і вночі (фотофакт)

Тернополяни побачать екранізацію оповідання Кінга від українського режисера-студента

Відео
Тернопільським батькам радять показати дітям корисний для свідомості мультфільм (відео)

З тернопільського магазину викрали ноутбук

Знайшли водія, який збив на смерть людину і втік

Епопея із ремонтом шкільного спортзалу в Ланівцях підходить до розв’язки (фото)

До Чортківської ОТГ приєднались Горішня Вигнанка, Переходи та Пастуше

Тернопіль на всю Україну заявив, що проти пагубної звички

Це цікаво
Яких напрямків має дотримуватись Тернопіль, щоб протидіяти кліматичним змінам

Фотофакт
У мережі показали, як зараз виглядає перебудований костел Єзуїтів у Тернополі (фотофакт)

На Тернопільщині відбувся незвичний майстер-клас при свічках (фото)

Анонс
У Тернополі виступить відомий український гурт

Фотофакт
Тернополянин відправив вагому допомогу бійцям на Схід (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині водії скаржаться на малу кількість паркувальних місць (фотофакт)

Відео
Тернополяни масово скуповують респіраторні маски у аптеках міста (відео)

Фотофакт
На Тернопільщині обабіч дороги знову сміття (фотофакт)

Фотофакт
У Тернополі водії не толерантні до перехожих (фотофакт)

На Тернопільщині пройдуть змагання Дитячо-юнацької Футбольної Ліги України

Це цікаво
21 лютого в історії Тернопільщини

20 Лютого 2020, Четвер


Погода
На Тернопільщині попереджають про туман

Анонс
Тернополян запрошують на презентацію проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України»

У Тернопільській області назвали інтригуючі показники

Тернополяни у Китаї розповідають про причини повернення додому

На Тернопільщині оприлюднили те, про що всі здогадувалися

У Тернополі вшанували загиблих на Майдані 6 років тому (фото)

Терміново
Знайшли водія, який сьогодні вранці збив на смерть людину на Кременеччині (фото)

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Відео
Любителі поезії Єсеніна залишили у Тернополі неприємний «автограф» (фото, відео)

Тернопільські огорожі, крізь які проросли дерева (фото)

Анонс
У неділю в Тернополі відбудеться зимовий фестиваль

У Чорткові вшанували пам’ять героїв Небесної Сотні

Погода
Тернопільських водіїв попереджають про погану видимість на дорозі

Відео Фотофакт
У Тернополі посеред будмайданчика спалюють відходи (фотофакт, відео)

Заєць у Тернополі грає на баяні

– Я вас благаю, не знімайте, я того не хочу, – каже немолодий вже чоловік з довгими вусами і стрижкою «а ля козак». У центрі Тернополя, на майданчику біля пам’ятника Івану Франку, він грає на баяні. Кидаю дві гривні у його картату сумку. Чоловік мовчить і відводить очі. Додаю ще десятку. Вуличний музикант жвавішає і дозволяє зробити кілька кадрів.

Поступово розговорилися. Виявляється, прізвище мого співбесідника – Заєць, звати Володимир.

– Де навчилися так гарно грати на баяні? – запитую.

– Вже давно. Народився у Теребовлянському районі, у Бурканові. Потім наша сім’я переїхала до Бучача. Там пішов у музичну школу, у клас гри на баяні. Ратушний, Сан Санич вчив мене. У школі на всіх концертах виступав, грав і на акордеоні, трубі.

– А потім як життя склалося, бачу, з баяном не розлучаєтесь?

– Так, не розлучаюсь, де б не був. Та й в армії воно мені помогло, що в музичних інструментах розбираюся. 

– А де служили?

– Біля Калінінграда, у 1979-81 роках, у місті Гвардійське. У мотопіхотному полку служив. Ми десь тиждень, як приїхали у полк, сидимо в казармі з хлопцями, заходить диригент полкового оркестру з нотами, майор Бруєв, як зараз пам’ятаю, і питає: «Кто имеет музыкальное образование?»ю Я мовчу, бо думаю: музична школа – то таке, треба хоча б училище мати. А хлопці штуркають мене: «Володька, давай, ти ж вмієш!». Ну я і сказав: «Без вопроса». А майор мені: «Ану, боец, возьми акордеон и сыграй «Прощание славянки». Я взяв… Як розвів міхи, як пробігся пальцями по клавішах… Заграв, а в майора очі слізьми наповнились, хлопці затихли, чекають, що далі буде. Майор і каже: «Все, будешь играть в оркестре. Приходи». А я тоді мав вже спеціальність радиста. Є свої командири, начальство. Думаю, хай вони скажуть, що далі робити. Так до вечора час пройшов, а тоді прибігає посильний зі штабу і з дверей: «Где рядовой Заец? Немедленно к начальнику штаба!». Я туди, начштабу до мене: «Ты что, боец, какого хрена в казарме сидишь? Почему к майору не пошел? Бегом туда!». Отак я став грати в оркестрі.

– І що, два роки там грали?

– Аякже, в мене навіть у військовому білеті записано, що військова спеціальність – музикант військових оркестрів. Грав на найбільшій трубі, ми її звали «бейна труба». Чого так, не знаю. Дув, аж щоки напухали, на плацу, на концертах, парадах. Носив поперед себе, що аж ремні в тіло лізли, гімнастерка протиралась, а пальців взагалі не чув. Але все одно це легше, ніж трястися в бронетранспортері.

– Після армії з музикою дружили?

– Працював паркетчиком, трохи на заробітках, навіть у Польщі робив. Женився. Хлопці не раз кликали їхати грати по весіллях, але жінка сказала, що або вона, або весілля. Я вибрав її. Жінка моя дуже любила, як я грав для неї, слухала ті мелодії. Померла п’ять років тому, син тільки лишився, живе на Далекому Сході. Пише, що у нього все добре… 

– Ви ще десь працюєте?

– А де зараз добру роботу знайдеш? Щось трохи на ремонтах робив, але то все бригади зараз, тяжко самому знайти щось. Живу в однокімнатній квартирі на Новому Світі. Баян дає мені вижити, бо до пенсії ще шість років. Це мій «кормилець».

– А яка то марка баяна у вас? Бачу, він у вас в таких патріотичних наклейках?

– Баян був тульський, «Етюд». Йому вже 35 років. Бережу, трохи підремонтовую, він трудяга сильний, молодець. Я всі ті москальські написи на ньому повіддирав акуратно, щоб духу того на інструменті не було. Бачите, тепер тут – герб України, англійською написано Ukraine, часом інтуристи підходять, то щоб знали, що то грає не москаль, а українець.

– Та й зачіска у вас відповідна, патріотична. Й на руці браслет – «Слава нації! Смерть ворогам!».

– Бо я людина горда. Я українець! І за цим пильную, щоб вигляд мати. Бо як українці гарну музику будуть слухати, коли її на баяні грає бомж чи алкоголік? То ж ганьба! А так – дух піднімаю людям, настрій, та й мені вони віддячують. На хліб, масло вистачає. І на пиво часом. Щоб тільки та зараза не мішала нам.

– Це ви про кого?

– Та про Путіна? Про кого ж ще? Лізе і лізе, світу йому мало. То так довго не буде, мусить скінчитися колись. Бо Бог все бачить – і то, що він виробляє, і то, що ми були на Майдані, і як воно зараз..

– А ви теж були Майдані?

– Так, з баяном був. Зо три тижні сидів там. Кидали багато грошей, то я всьо здавав хлопцям, там і годували, там і спав, грав і на Грушевського, і біля профспілок. Ото тепер з братом, він у мене таксує в Тернополі, в Київ поїхали, то я трохи на Хрещатику пограв, на вокзалі… Але вже не той настрій, як тоді. Боже, як я тоді грав, як я тоді там грав! За гроші ніц не думав, грав щиро, для душі, люди на Майдані біля мене юрбами стояли, просили ще і ще…

– А в Тернополі ви тільки тут граєте чи десь ще?

– Де хочу, там собі сідаю. То моє місто. Хто мене звідси вижене? Хай тільки попробують. Люди за мене заступляться. Бо то їм подобається. Я тут граю цілий рік, і зимою тоже. А як мороз, то хлопців, що тут торгують картинами, попрошу, щоб глянули за інструментом і бігом в «Русалку» – загрітися. Та нє, ви не подумайєте, я не роботі на п’ю. А так, руки погрію до електрорушника і бігом, назад, треба грати. І люди слухають. Бо знають, що Володька Заєць не фальшивить. Граю, аж за душу бере.  

– А явий ваш репертуар, ще не забули отой, яка кажуть, «дємбєльський» марш, «Прощання славянки»?

– Я вам так скажу, пане. Ви знаєте, хоч марш той файний, але я то все з голови повикидав, усю ту  москальську музику, імперські марші. Не хочу то всьо славити, викинув з голови, і кінець. Граю тільки українське. Марші люблю, але наші. Я їх в’яжу один за одним, що то, як вода тече цюрком, кінця-краю нема. Переважно починаю «козацьким маршем», потім – «Гей, ви стрільці січовії», тоді йде «Гуцульський», «Їхав козак за Дунай», «Не пора», «Пластовий», «Симон Петлюра»… І гімн український граю, я то люблю. Та й люди також, зупиняються, слухають. Дякують, трохи щось дають…

Подякував і я моєму співбесіднику. На прощання Володимир Заєць махнув чуприною, розтягнув зі стогоном міхи баяна, який вже давно із тульського перетворився на українсько-патріотичний, торкнувся пальцями клавіш. Й полинув «Марш Соколів».

… Згодом, вже десь на середині Валової, почув, як звучать завершальні акорди українського гімну. Напевно там, біля Володимира Зайця, вже зупинилися слухачі. Отож, баяніст сьогодні точно матиме на хліб і масло. А, можливо, – і на пиво…

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора

                 

 

 

 

30

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора