Хто вставляє палки в колеса аграріям? (Фото)

Під час перебування у Тернополі 29 січня голова Аграрної партії України Віталій Скоцик на прес-конференції озвучив перед журналістами своє бачення кількох проблем. Серед них, зокрема, – питання продажу земель сільськогосподарського призначення, страйку аграріїв, "лановецького" конфлікту.

Віталій Скоцик наголосив: саме цілеспрямовані зусилля аграріїв і бажання досягнути спільної мети можуть врятувати економіку країни. Тому ще торік Аграрна партія почала активно гуртувати довкола себе сільгоспвиробників.

– Минулого року ми об’їхали Україну тричі, провели 89 аграрних форумів, – розповів Віталій Скоцик. - Результат не забарився: на виборах до місцевих органів влади представники Аграрної партії опинилися у трійці лідерів серед інших політсил за кількістю міських, сільських, селищних голів і в п'ятірці - за кількістю депутатів місцевих рад у загальному рейтингу кількості кандидатів.

Тепер одним із завдань Тернопільського обласного осередку АПУ буде підготовка до місцевих виборів 2017 року та ймовірних парламентських виборів.

«Хоча вибори мають бути через декілька років, ви бачите, яка політична й економічна ситуація в країні, тому можливо, що вони відбудуться ще цього року, – сказав Віталій Скоцик. – На парламентських виборах ми ставимо перед собою завдання отримати 30% місць у парламенті».

Шість загальнонаціональних страйків у 2015 році. Далі буде?

Аграрії кажуть, що страйк – єдиний цивілізований інструмент впливу на політику законотворчих органів і спосіб донести свою позицію до верхівки влади. У 2015 році страйковий комітет Аграрної партії організував 6 страйків проти податкових змін. Аграрії змушені були перекривати дороги по всій країні, аби їх почули.

Віталій Скоцик запевнив, що страйки продовжуватимуться, якщо інтереси аграріїв і далі ігноруватимуть.

«Страйк буде під стінами Верховної Ради, Кабінету Міністрів, по всій території країни, - сказав пан Скоцик. - Доки Аграрна партія України не прийде у Верховну Раду, іншого інструменту немає. Коли б Верховна Рада слухала, то нам не треба було б страйкувати. На жаль, нас не розуміють, тому маємо комбінувати цивілізовані інструменти світової демократичної боротьби – поляків, французів, німців, будь-кого – страйк із законотворчою діяльністю».

«В нас є два основних інструменти: земля і українські люди»

Однією з найболючіших проблем для агроспільноти є скасування спецрежиму ПДВ. Тепер в аграріїв значно обмеженіші ресурси для ведення господарства. Адже раніше 20% від проданої власної сировини чи готової продукції залишалося в господаря на спеціальному рахунку. Ці кошти він не міг витратити на особисті забаганки чи власне збагачення, вони слугували ресурсом для здійснення подальшої господарської діяльності. Такий ресурс був гарантією того, що зерно засіють, добриво і запасні частини для техніки закуплять.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (реєстр. №3688) такий режим спецоподаткування для аграрних господарств скасовує. Тепер з тих ресурсних 20% на спецрахунках у  рослинництві держава забиратиме у бюджет 85%, а в тваринництві – 50%.

Такі зміни б’ють по кишенях аграріїв і призведуть до зменшення виробництва в різних агрогалузях, адже фермери не матимуть коштів на закупівлю насіння, худоби, кормів, добрив. Відповідно зменшиться й кількість робочих місць.

За словами Віталія Скоцика, Тернопільська область за минулий рік допустила в загальному економічному плані падіння 9,3%, в аграрному виробництві – 8,2%. Саме такі невтішні показники Скоцик вважає вагомою основою для об’єднання аграріїв Тернопільщини. «Біда об’єднує більше, ніж перемога», - зауважив він.

«Робочі місця важливіші, ніж сморід»

Не оминув лідер партії увагою і так званий лановецький конфлікт. Віталій Скоцик вважає, що вирішення проблеми залежить не лише від сторін конфлікту, а й від місцевої влади. Якщо немає порушення законодавства, то вирішенням конфлікту мають зайнятися представники місцевого самоврядування. Але в основі будь-яких домовленостей має бут пункт збереження робочих місць.

– Якщо на території населеного пункту є підприємство, з яким виникли дискусійні моменти, то голова місцевої ради має сідати і приймати з депутатами рішення. Це не вихід з ситуації, коли через страйк вимагають закрити підприємство, – вважає пан Скоцик. – В основі всього повинно лежати збереження робочих місць, бо від цього залежить статок кожної окремої родини.

Соломія ШАЛАЙ

Фото авторки і з відкритих джерел

 

Вибір читачів за тиждень

Відео