14 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Анастазіє́вський Мико́ла (1891, Скала-над-Збручем, нині смт. Скала-Подільська, Борщівський район — 28 травня 1974, Міннеаполіс, штат Міннесота, США) — український художник, мистецтвознавець, педагог, громадський діяч;
Коваль Володимир (1960, м. Тернопіль) – економіст, громадський діяч. Заслужений економіст АР Крим (2006). Автор публікацій у наукових журналах та ЗМІ;
Колісник Зеновій (1952, с. Божиків Бережанського району) – місіонер, мистецтвознавець сакрального мистецтва, дослідник-хоронитель чудотворних ікон, релігійний діяч;
Красновська Любов – відома тернопільська журналістка, ведуча на радіо, редактор новин , член Національної спілки журналістів, справжній професіонал і працеголік ((:
Редакція «Терену» щиро вітає пані Любу з днем народження!!! Завжди залишайтеся такою чудовою, життєрадісною та талановитою людиною!!!Нехай Господь завжди оберігає Вас!!!
Кучерeк Леонід (1956, с. Москалівка, Лановецького району) – підприємець, меценат. Профінансував (разом із братом Євгеном) спорудження каплички на честь матері в родин. селі, виділив кошти на облаштування в місцевій школі кабінету української мови та літератури;
Ладика Дмитро (1889, с. Домаморич, нині Тернопільського району – 13. 02. 1945, м. Дрезден,Німеччина) – політичний і громадський діяч. 1944 емігрував до Німеччини. Трагічно загинув під час бомбардування;
Любунь Михайло (1919, с. Осташівці, нині Зборівського р-ну – 02. 10. 1997, м. Бережани). Педагог, громадський діяч. Почесний громадянин м. Бережани (1996);
Миколів Григорій (1927, с. Гарбузів, нині Зборівського району – 07. 10. 1974, м. Саскатун, Канада) – релігійний і громадський діяч. Упродовж останніх років життя – парох у м. Саскатун;
Сапега Леон (1856, м. Париж, Франція – 08. 02. 1893, с. Більче-Золоте, нині Борщів. р-ну) – польський землевласник, ініціатор і меценат археологічних досліджень на Тернопільщині. Завдяки його сприянню і коштам 1892 у м. Прага (Чехія) видрукували план печери Вертеба (автор Г. Оссовський). Помер від тифу;
Сеньківський Володимир (1908, с. Великі Гаї, нині Тернопілського району – 28. 11. 2002, м. Львів) – релігійний і громадський діяч.
Цей день в історії Тернопілля:
1421 р. – перша письмова згадка про с. Старі Петликівці Бучацького району як містечко Петликівці, згідно з Актами гродськими і земськими.
1771 р. - Франц Салезій Потоцький грамотою заснував для Струсівського (Теребовл. район) монастиря нову фундацію, життя обителі значно пожвавилося. На підставі цієї грамоти тут було засновано Василіянську місійну станицю.
1776 р. – село на території сучасного мікрорайону Тернополя Пронятин австрійський уряд за 20500 злотих продав Янові Орловському.
1810 р. - за указом імператора Олександра I Тернопільщину називають «Тернопільським краєм». Тернопільський край - частина Галичини, віддана Росії за Віденським (Шенбруннським) договором від 14 жовтня 1809. Під її владою ця територія (на схід від лінії смт.Залізці - м.Зборів і р. Стрипа) перебувала від весни 1810 до літа 1815 років.
1916 р. - в ході Першої світової війни почалися бої Українських січових стрільців (УСС) за гору Лисоню в складі австрійської армії проти російських військ.
1916 р. - австрійське командування висловило леґіону УСС незаслужене звинувачення у зраді після бою під Потуторами.
Із 14 на 15 серпня 1916 року – с.Жовнівка Бережанського району спалена під час битви за гору Лисоня.
Польський інженер Броніслав Жураковський спроектував акробатичний літак (для виконання фіґур пілотажу) RWD-17. Перший такий літальний апарат було побудовано на пожертви громади Тернополя, і він отримав назву «Tarnopol» та відповідний напис на корпусі. Пілот Дослідних авіаційних майстерень (ДВЛ) Євген Пшисєцький 14 серпня 1937 р. успішно випробував літак.
1943 р. – у Борщові, після обіцянки нацистів зберегти життя та розмістити в робочому таборі, зі схованок вийшло 360 євреїв. Того ж дня всіх їх розстріляли.
1945 р. – у Слов’ятинському лісі відбулася нарада групи командирів Тернопільської ВО 3 “Поділля” на чолі з “Бондаренком”, у якій брали участь курінні “Гордієнко” і “Левко”, сотенні “Довбня”, “Овоч”, “Ясмин”, організаційно-мобілізаційний референт проводу ОУН Кам’янець-Подільської області “Рубач”.
1945 р. - у тодішньому Скала-Подільському районі Тернопільської області група повстанців спалила у колгоспі ім.Сталіна 8 копиць хліба і молотарку.
1947 р. – зіткнення ОУН з МВС у селі Лисівка Товстенського району Тернопільської області.
У ніч із 13 на 14 серпня 1947 р. вояки УПА спалили в селі Ігровиця Тернопільського району молотарку і пошкодили двигун.
1948 р. – голова райвиконкому Андрій Войтович із гарнізоном МДБ (40 осіб) зігнав мешканців села Дубівці Тернопільського району на збори, під час яких сказав: “Все, що стається на території району (в ніч із 13 на 14 серпня в селі спалили молотарку і пошкодили двигун) роблять це дубівецькі бандити Сеник і Могильський (місцеві підпільники). Я буду писати у Верховну Раду, щоб усе село Дубівці виселили на Сибір”.
1948 р. – бойовики ОУН біля села Гаї Зарудянські Заложцівського району Тернопільської області поранили уповноваженого міністерства заготівель.
1948 р. - прокурор та інструктор райвиконкому забрали у безземельної мешканки с. Вікно Гусятинського району Христини Кривдик усе збіжжя.
В Україні сьогодні відзначають День будівельника.
День будівельника відзначається в другу неділю серпня. Історія цього свята нараховує вже більше 50 років. Вперше цей день був відсвяткований в 1956 році в СРСР.
6 вересня 1955 року Верховна Рада СРСР видала указ «Про встановлення щорічного свята «Дня будівельника». На той час представники цієї професії складали основу суспільства, оскільки в країні активно будувалося багато промислових підприємств, житлових комплексів, спортивних споруд тощо. Процес індустріалізації поглинув все суспільство, тому влада Радянського Союзу намагалися заохотити будівельників, але при цьому знизити вартість їх роботи.
У перші роки святкування виникло кілька традицій, пов'язаних із відзначенням цієї події. Так, в цей день досі прийнято вручати грамоти та символічні відзнаки кращим представникам професії. Також традиційно проводяться тематичні засідання в органах місцевої влади, які вирішують питання, пов'язані з будівельною галуззю. Також в цей день дуже поширені будівельні виставки на яких різні виробники представляють свою продукцію.
Також сьогодні свій професійний день відзначають ветеринари України. Свято відзначається щорічно у другу неділю серпня і носить назву «День працівників ветеринарної медицини».
Без їх діяльної участі брати наші менші не змогли б радувати своїх господарів. Саме завдяки їх пильному оку, ми маємо можливість споживати в їжу якісні продукти. Ветеринарно-санітарний контроль, захист споживачів від занесення інфекційних хвороб, невпинна турбота про тварин - це ті завдання, які ставлять перед собою працівники ветеринарної медицини. Наприклад, уявити собі благополучну обстановку серед сільськогосподарських тварин без компетентної роботи ветеринарів практично неможливо. Адже вони постійно насторожі, запобігаючи спалахам інфекцій, які можуть загрожувати людству. Сюди ж входить контроль за якістю вже наявної продукції, включаючи ту, яка надходить в Україну з інших країн. Державна ветеринарна та фітосанітарна служби стоять на сторожі захисту кожного українця. Від їх кваліфікації залежать добробут і безпека як тварин, так і людей. У тісній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України, а також з ДНДІ лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи вони вирішують питання, які регулюють нашу безпеку і допомагають жити у відповідності з цивілізованими стандартами.
А ще сьогодні - Маковія (також Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас, діал. Маковея) — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем).
Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах освячують воду, квіти й мак.
У Київській державі в цей день проводили хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.
За переказами цього дня 988 р. хрестився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.
У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки.
Іменини сьогодні святкують Антон, Олександр, Гурій, Маркел і Леонтій.