18 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Верхола Ярослав (1958, с. Бедриківці Заліщицького району) – господарник, громадський діяч
Ґутковський Клим (1881, м. Тернопіль – 29. 05. 1915, м. Будапешт, Угорщина) – організатор спорту, редактор, військовик. Сотник УСС.
Закопняк Олег (1965, м. Тернопіль) – лікар. Уролог вищої категорії. Автор оригінальної хірургічної методики, наукових і науково-практичних праць у фахових виданнях, у тому числі зарубіжних
Кавка Роман (1934, с. Геленки, нині Козівського району – 21. 08. 1997, м. Дрогобич Львівська обл.) – вчений-селекціонер. Автор низки наукових праць.
Ковалик Зеновій (1903, с. Івачів Горішній, нині Тернопільского району – червень 1941, м. Львів) – священик, отець-редемпторист. 21 грудня 1940 заарештований органами НКВС; 2001 року Папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним
Кукурудза Максим (1890, с. Шили, нині Збаразького району – 26. 05. 1938, Бутовський полігон біля м. Москва, нині РФ) – художник-декоратор. Під час 1-ї світової війни працював реставратором, художником-декоратором у містах Вятка, Володимир, Єкатеринбург (всі – РФ).
Крушельницька Ганна (1887, с. Біла, нині Тернопільського району – 13. 05. 1965, м. Львів) – оперна і камерна співачка (мецо-сопрано). Сестра Соломії Крушельницької. Співала в оперних театрах у містах Львів і Варшава (Польща); солістка оперних театрів у містах Італії: Мілан (1912), Верона (1913- 14), Венеція, Феррарі (1914), Реджо (1914- 16), Сассарі (1915), Анкона та Рим (1916)
Любченко Володимир (1921, м. Почаїв, нині Кременецького району – 01. 10. 2001, м. Львів) – науковець, педагог.
Мосціпан Йосиф (1960, м. Бучач) – мер м. Бучач.
Пиндус Євген (18. 08. 1900, с. Ладичин, нині Теребовлянського району – 06. 05. 1970, м. Гаррісбурґ, США) – інженер, кооперативний і громадський діяч.
Пиндус Ярослав (псевдо “Вій”; 18. 08. 1922, с. Настасів, нині Тернопільського району – квітень 1944, с. Добромірка, нині Збаразького району) – діяч ОУН і УПА. Загинув у бою з підрозділом НКДБ.
Протасевич Олег (1959, м. Тернопіль) – директор КП «Об’єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя».
Ратушний Михайло (1962, с. Чернихівці Збаразького району) – громадсько-політичний діяч. Народний Депутат України: 1994- 98 рр. від Збаразького району, 1998- 2002 – від Кременецького виборчого округу
Романик Роман (1959, м. Тернопіль) – начальник Управління Національного банку України в Тернопільській області.
Садовський Володимир (псевдо – Домет; 1865, с. Довжанка, нині Тернопільського району – 1940, м. Львів) – священик, дириґент, музичний діяч і критик.
Тарновецький Богдан-Мирослав (1911, с. Городниця, нині Підволочиського району – 23. 07. 1990, м. Детройт, Канада) – військовик, громадський діяч.
Турський Ігор (1976, с. Вербівці Теребовлянського району) - депутат Тернопільської міської ради, Голова постійної комісії міської ради з питань бюджету та фінансів.
Цей день в історії Тернопілля:
1649 р. – був укладений Зборівський мирний договір. Ця угода між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром і татарським ханом Іслам-Ґіреєм ІІІ, до якої приєднався й гетьман козацтва Богдан Хмельницький, носила для козаків форму «Декларації ласки його Королівської Милості». Аналіз тексту договору дає змогу стверджувати, що в узагальненому вигляді було враховано основні вимоги козаків.
1898 р. – в с. Королівка Борщівського району засновано читальню «Просвіти» під орудою о. Івана Любовича, до якої належали 118 осіб. При читальні діяли драматичний та хоровий гуртки.
1907 р. – в с. Ланівці Борщівського району засновано філію «Сокола», згодом почалася діяльність «Сільського господаря».
1914 р. - з переходом росіян через Збруч розпочалася Галицька битва. Росія й Австро-Угорщина сконцентрували на своїх кордонах величезні маси війська й почали битву за Галичину.
1914 р. – російські війська вступили в Гусятин.
1920 р. – у Коростятині (нині с. Криниця Монастириського району) перебував Головний штаб Дієвої Армії УНР.
1933 – засуджений до 10 р. ув’язнення Заставицький Василь.
1941 – у Почаївській лаврі відбувся Собор православних єпископів, котрі виступали за збереження канонічних зв’язків з Московською патріархією, на якому відбулося ієрархічне оформлення Автономної Православної Церкви (АПЦ). Очолив церкву архієпископ Олексій (Громадський). Значний вплив АПЦ мала на Волині, у м. Києві, а також на Чернігівщині, Дніпропетровщині та Миколаївщині. Під її контролем перебували Києво-Печерська та Почаївська лаври, ряд монастирів. Церква намагалася дотримуватися канонічної чистоти, не визнавала священиків УАПЦ.
1948 р. – поблизу с. Гори-Стрийовецькі Збаразького району у бою з відділом МВС загинули повстанці «Дмитро», «Гриць», «Орлик» і «Петро».
1948 р. – на полях поблизу с. Богданівки Підволочиського району під час бою з працівниками МДБ загинули чотири повстанці, у т.ч. окружний референт пропаганди Дмитро.
1990 р. – в Копичинцях перепоховано Українських Січових Стрільців (на міському цвинтарі насипано високу могилу), що стало великою демонстрацією антикомуністичних сил.
2006 р. – Указом Президента України В. Ющенка орденами «За мужність» І ступеня нагороджені П. Винничук, П. Вітів, А. Кравець (посмертно), М. Лисий, В. Мармус, М. Мармус, В. Сеньків і М. Слободян – члени підпільної групи молоді із с.Росохач Чортківського району, що діяла на початку 1970-х років.
В Україні сьогодні відзначають Передсвято Преображення Господнього, а також вшановують мученика Євстигнія, преподобного Іова, священномучеників Анфіса і Фавія, мученика Понтія Римлянина, праведницю Нонну.
У дохристиянські часи у ці дні наші предки запалювали перше осіннє вогнище. Під час таких свят, вшановуючи домашнє вогнище, обмазували, білили і розмальовували піч та комин. А молодь на гуляннях влаштовувала жартівливі похорони мухам, комарам та іншим комахам.
Іменини сьогодні святкують Євстигній, Іов, Нонна, Григорій.