Порядок отримання допомоги на тяжкохворих дітей, яким не встановлено інвалідність

Згідно статті 18 Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми для призначення допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Для призначення допомоги до органу соціального захисту населення подаються:

• заява про призначення допомоги за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує повноваження опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів;
• свідоцтво про народження дитини;
• довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Допомога на тяжкохворих дітей призначається з дня звернення до органу соціального захисту населення та надається щомісячно в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виплата такої допомоги за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу, припиняється у разі:

• якщо допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
• встановлення такій дитині інвалідності;
• позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
• позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
• скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
• звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їхніх обов’язків;
• смерті дитини;
• смерті отримувача допомоги.

Крім того,виплата такої допомоги призупиняється у разі:

• тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
• влаштування дитини на повне державне утримання у разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав.

У разі припинення дії обставин, які припинили виплату допомоги, за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин, виплату допомоги можна поновити.

Допомога на тяжкохворих дітей, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених цим Законом.

Пункт 9 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та абзац тринадцятий пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено переліком осіб, які підлягають загальнооб’язковому державному пенсійному страхуванню, а саме: один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник; один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлена інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Тобто, період надання одному із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, одному із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за тяжкохворою дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, якій не встановлена інвалідність, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, органом соціального захисту населення проводиться нарахування страхових внесків до Пенсійного Фонду України. Таким чином, період надання допомоги зараховується до страхового стажу працездатної особи, яка не працює та здійснює цей догляд.

Інформацію надано Кременецьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в рамках реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО»