21 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Березовський Орест (1941, с. Грабовець, нині Тернопільського району) – лікар, науковець, літератор, громадський діяч. Автор понад 100 наукових праць, у тому числі монографій, має 32 патенти на винаходи
Бойчук-Слоневська Галина (1930, с. Старий Олексинець, нині Кременецького району) – вчений у галузі геології і мінералогії. Автор близько 50 наукових і 28 фондових робіт, що зберігаються у геологічних фондах Києва, Львова, Москви (нині РФ), Полтави, Сімферополя, Чернігова
Боровський Павло (1988, м. Тернопіль) – спортсмен (пауерліфтинґ). Чемпіон України серед юнаків (2007), володар Кубка України (2007), чемпіон України й абсолютний чемпіон України серед юнаків (2008).
Гадз Петро (1960, с. Зелена Бучацького району) – підприємець, громадський діяч, музикант, педагог. Голова правління ВАТ „Бучацький КХП”, Герой України, депутат обласної ради.
Друзюк Василь (1954, с. Шушківці, нині Лановецького району) – вчений у галузі стандартизації, господарник.
Лобунь Віктор (1961, с. Ванжулів Лановецького району) – економіст, банкір, громадський діяч.
Маланюк Мирон (1931, с. Джурин, нині Чортківського району) – вчений у галузі математики, педагог, громадський діяч. Автор і співавтор понад 100 наукових і краєзнавчих праць.
Токарська Олеся ( 1971, м. Кременець) – педагог, писанкарка. Майстер народного мистецтва України (2005)
Цей день в історії Тернопілля:
1909 р. – відбувся перший в історії тернопільського спорту документально зафіксований футбольний матч між командами «Поділля» і «Креси».
1914 р. – на Крутій горі (поле між Перепельниками і Вовчківцями Зборівського району) був великий бій, в якому австрійська армія зазнала поразки.
1920 р. – в Устя-Зелене Монастириського району вступили війська 122-ї бригади 41-ї стрілецької дивізії Червоної армії.
1921 р. – у с. Свинюхи (нині Очеретне) Кременецького району відбулося перше хрещення Євангельських Християн на Тернопільщині. Засновник громади - П. Довгалюк. Згодом виникли громади в селах Печірна і Передмірка, нині Лановецького, Старий Олексинець Кременецького, Бичківці Шумського, Костянтинівка, Великий Глибочок, Малий Ходачків Тернопільського районів.
1941 р. – 92 жителі с. Ангелівка Тернопільського району підтримали Акт відновлення Української держави.
1946 р. – захоплення спецгрупою МВС через зраду колишньої зв’язкової Доні криївки ОУН біля села Слов’ятин Підгаєцького району Тернопільської області (захоплені контуженими начальник радіозв’язку ЦП ОУН Сильвестр Скоробогатий (Арсен), 33 роки, Михайло Середа (Довбня), 28 років, вилучені радіопередавач, 2 радіоприймачі, зброя).
1947 р. – захоплення МВС криївки ОУН у селі Потутори Бережанського району Тернопільської області (застрелився 1 бойовик ОУН).
1948 р. – органи МДБ допитали 20 осіб з с. Кутківці (тепер мікрорайон Тернополя), котрі під час війни були вивезені на примусові роботи в Німеччину.
1991 р. – в м. Бережани на площі Ринок районні організації НРУ та УРП провели мітинг проти ГКЧП.
2011 р. – у м. Зборів, на подвір’ї музею «Зборівська битва», відкрили пам’ятник «Борцям за волю України».
В Україні сьогодні немає професійних чи державних свят.
Стрибог — в східнослов`янській міфології бог вітру, що народився з дихання Рода.
Ім`я його сходить до давнього Кореню «стрег», що означає «старший», «дядько по батькові». Подібне значення зустрічається в «Слові про полк Ігоревім»: «Се вітри, Стрибожі внуки, віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігоря...» Не виключено, що Стрибог був також богом війни, руйнівником, що нищив дари Дажбога. Корінь стр- мають слова, які позначають швидкість: стріла, струмінь, стріляти, стрімкий, стрімголов, стрічати.
Будучи повелителем вітру, Стрибог може викликати або навпаки припинити бурю, або будь-яке інше природне явище, пов`язане з вітром. Стрибог разом з Перуном керує також громом і блискавкою.
Язичницькі святкування безпосередньо на честь Стрибога припадали, ймовірно, на перший день останнього літнього місяця (21 серпня за новим стилем). Народний календар у ці дні рясніє прислів'ями в частині вітрів - внуків Стрибога: «вітрогони пил погнали по білому світу, заридали по красну літу», «Мирони-вітрогони пил по світу гонять, про красне літо стогнуть».
Мав багато синів та онуків. Це були вітри — Посвіст, Подага, Погода.
Посвіст — старший вітер, бог бурі, живе в горах.
Подага — жаркий, посушливий, живе в пустелях на півдні.
Погода — теплий, легкий вітерець, бог приємної погоди.
Інші вітри: Сиверко, Південний, Західний, Східний.
Сиверко — несе холод від Льодовитого океана. Він дуже суровий і тільки до літа трохи добрішає.
Південний — має гарячу південну натуру, несе з собою тепло та запах півдня.
Західний — справжній європеєць, трохи сухий, буває і сердитий, але, взагалі, хороший.
Східний — як азіат, має характер несподіваний, таємничий та підступний.
З іншого боку, у слов`ян відома концепція вітру як душі (духу).
Жертвують Стрибогу, зазвичай, клапті, стрічки, крупу, зерно, муку, кашу, хліб, розкидаючи шматки за вітром в полі, і вимолюючи у нього бажаних для урожаю вітрів.
Іменини сьогодні святкують Григорій, Зосим, Мирон, Омелян, Сава.