23 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Будний Степан (1933, містечко Струсів, нині село Теребовлянського району Тернопільської області — 22 червня 1958, м. Тернопіль, похований у селі Струсів) — український поет. Член Національної спілки письменників України (1991, посмертно).
Ворончак Володимир (23. 08. 1951, містечко Хоростків, нині м. Гусятинського району) – майстер художнього різьблення по дереву, педагог, громадський діяч. Автор численних статей; оформив кілька книг.
Деревляний Василь (1962, село Білоскірка, Тернопільський район) — український політик. Народний депутат України 6 і 7 скликань. Член партії ВО «Батьківщина» з грудня 2001 року, голова Тернопільської обласної організації з січня 2003. Перший заступник голови обласної ради Тернополя, депутат обласної ради.
Ільницький Володимир (1887, містечко, нині смт. Гусятин – 12. 05. 1942, РСФСР, нині РФ) – адвокат, громадський діяч.
Мандзій Василь (1952, м. Тернопіль) – діяч культури. Заслужений працівник культури (1999).
Ментух Фелікіссім (1952, с. Юськівці Лановецького району) – господарник, громадський діяч. Депутат Тернопільської обласної ради 2-х склик. (1998, 2002).
Пашук Андрій (1910, с. Скорики, нині Підволочиського району – 06. 09. 1978, м. Львів, похований у Скориках) – вчений у галузі права, педагог, громадський діяч.
Романюк Людмила (1947, м. Тернопіль) – викладач, концертмейстер, концертний виконавець.
Туркевич Сабіна (1912, с. Нагірянка, нині Чортківського району – 30. 12. 1983, м. Тернопіль) – господарник, громадська діячка.
Цісарський Петро (1925, с. Вертелка, нині Зборівського району – 2006, Великобританія) – інженер, учасник національно-визвольних змагань, меценат.
Цей день в історії Тернопілля:
1568 р. – перша письмова згадка про село Попівці Кременецького району, коли воно разом з іншим невеликим містечком Андрієвим отримало маґдебурське право. При цьому король зазначив у документі, що питання про міську печатку він віддає на відкуп власникові цих поселень князю Андрієві Вишневецькому.
1649 р. – завершилася облога фортеці Збараж.
1914 р. – російська 8-а армія займала фронт по р. Серет (Тернопіль–Теребовля).
1914 р. – Тернопіль зайняла російська армія, і він перебував під окупацією до липня 1917 року.
1914 р. – у Копичинці Гусятинського району ввійшли російські війська. Згідно з розпорядженням ґенерал-губернатора Галичини місто стало адміністративним центром повіту. В місті закрито українські школи, гімназію, заборонено громадські організації, зате активно діяли військово-польові суди царської армії.
1914 р. – у Великій Березовиці Тернопільського району відбувся бій, що тривав 5 год. Від обстрілу російської артилерії згоріла церква; згодом, за наказом командування, російські солдати спалили 85 господарств.
1939 р. – підписана «Угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом», або Пакт Молотова — Ріббентропа, розрахована на 10 років міждержавна угода, яка розмежовувала сфери впливу в Європі. Тернопільська область відходила до СРСР.
1941 р. – 84 жителі села Йосипівка та 101мешканець села Мар’янівка Тернопільського району підтримали Акт відновлення Української держави.
1942 р. – у Львові розпочато випуск популярного українського тижневика для Чортківщини і Бережанщини «Чортківська думка». Видання дублювало (крім матеріалів 6-ї стор.) публікації газети «Рідна земля». Виходило до 1944 р.
1948 р. – село Дзвиняча Збаразького району зайняв відділ УПА, який роздав мешканцям антибільшовицьку літературу і листівки.
1989 р. – відбувся похід, який став найбільшим за масштабами (за оцінкою керівників, він сягнув до 100 тисяч осіб). Із мікрорайону Тернополя «Сонячний» («БАМ») величезна колона пройшла містом до обкому компартії, прориваючи кордони підрозділів міліції. Біля обкому від учасників походу голова обласного «Меморіалу» М. Куземко передала владі вимоги: свобода зібрань і мітингів, припинення переслідувань, дозвіл на випуск газети тощо.
1989 р. – на Співочому полі в Тернополі пройшов перший так званий німий протест більшовицької гласності.
1989 р. – Тернопільський облвиконком створив госпрозрахунковий центр та бюро по працевлаштуванню, перенавчанню і профорієнтації населення.
1991 р. – у Копичинцях демонтовано разом із постаментом пам’ятник Леніну.
1991 р. – група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком УАПЦ Петром Бойком.
В Україні сьогодні відзначають День Державного Прапора.
Символ державності України — прапор — докладно описаний в Конституції країни. Після проголошення незалежності держави прапором України називають полотно з двох рівновеликих частин синього і жовтого кольору. При цьому співвідношення ширини полотна до його довжини — 2:3. Такі стандарти закріплені конституційно.
В новітній історії вперше такий прапор було піднято над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Саме в цей день був проголошений акт про незалежність країни.
Історія синьо-жовтого прапора дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах Української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У 1917-1919 роках навіть більшовики користувалися в Україні синьо-жовтим прапором.
Синій колір на прапорі означає мирне небо, а жовтий — пшеничні ниви.
Міжнародний день пам'яті жертв работоргівлі та її ліквідації відзначають також 23 серпня. Приводом для створення такого свята стала рекомендація ради ЮНЕСКО. Дата для цього дня пам'яті була обрана не випадково. Саме 23 серпня 1791 року відбулося повстання рабів Гаїті та Сан-Домінго. Ця подія стала початком тривалої боротьби за ліквідацію рабства в світі.
Не так давно в США відкрили музей історії рабства, який знаходиться в штаті Огайо. У цей день на узбережжі Сенегалу, який колись був головним транзитним пунктом для постачання рабів, проводять спеціальну церемонію в пам'ять про жертв работоргівлі.
Рабство — одна з найбільших трагедій людства. Незважаючи на міжнародний осуд цього явища, рабство досі існує в різних країнах — але в трохи іншій формі. За офіційними даними, якими володіє ООН, близько мільйона людей в усьому світі зазнають насильства і обману, після чого стають «живим товаром». Переважно це жінки та діти.
А ще сьогодні – Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму — міжнародний день пам'яті жертв тоталітарних ідеологій сталінізму та націонал-соціалізму. Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно 23 серпня у день підписання пакту Молотова-Ріббентропа в 1939 році, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів.
Іменини сьогодні святкують Роман, Лаврентій, Агапій, Фелікс.