28 серпня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Бойко Алла (1990, с. Сураж Шумського району) – cпортсменка. Майстер спорту України з маутін-байку (гірський велосипед). Чемпіон світу в олімпійській дисципліні крос-кантрі серед юніорів (2007, Шотландія); переможниця зимового чемпіонату України (м. Ялта), чемпіонату України (м. Полтава); срібна призерка України з марафону та 4-го етапу Кубка України;

Бугай Богдан (1947, с. Саранчуки, нині Бережанського району) – лікар вищої категорії, науковець, літератор. Автор понад 130 наукових робіт, у тому числі підручників та посібників для ВНЗ;

Григорків Василь (1955, с. Садки Заліщицького району) – вчений у галузі математичної економіки. Доктор фізико-математичних наук (2000), професор (2003). Автор близько 150 наукових праць;

Карий Богдан (1958, с. Мирне Підгаєцького району) – скульптор, різьбяр, керамік, педагог

Комінко Світлана (1968, м. Тернопіль) – науковець, громадська діячка;

Кравець Тетяна (1965, Тернопіль – 2014, Тернопіль) – спортсменка, багаторазова чемпіонка СРСР зі спортивного скелелазіння;

Лампека Ярослав (1954, с. Білозірка Лановецького району) -  вчений у галузі хімії. Доктор хімічних наук (1999), професор (2002). Керівник науково-дослідницьких тем на замовлення Управління фундаментальних досліджень та Управління міжнародного науково-технічного співробітницва Міністества освіти і науки України, Королівського хімічного товариства Великої Британії, Міністерства освіти і науки Німеччини, Комітету наукових досліджень Польщі. Автор понад 100 наукових та навчально-метод. праць, має 4 авторських свідоцтва на винаходи;

Моравський Зіновій (1943, с. Гаї-Розтоцькі, нині Зборівського району -  28. 08. 1995, м. Тернопіль) - господарник;

Окіпнюк Володимир (1922, смт.Золотий Потік, Бучацького району) -  діяч ОУН, журналіст, видавець, меценат;

Онищук Ігор (1947, с. Свидова Чортківського району) -  художник. Член НСХУ (1995). Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (скло);

Опалко Надія (1934, с. Підлісці, нині Кременецького району -  22. 06. 2005, м. Тернопіль) - науковець, педагог. Автор понад 150 наукових статей, посібників. Зачинатель видання серії книг «Видатні діячі духовної культури України»;

Палій Анна (з дому – Паляниця; 1898, с. Терпилівка, нині Підволочиського району – 06. 07. 1998, м. Торонто, Канада) – громадська діячка;

Пелешок Катерина (з дому Шумейко; 1898, смт. Великі Бірки Тернопільського району -  20. 07. 1981, м. Нью-Йорк, США) -  громадська діячка. Автор спогадів та інших публікацій;

Садлій Леонід  (1960, смт. Залізці Зборівського району) – лікар-кардіолог. Автор науково-практичних праць, у тому числі в закордонних виданнях;

Сивицький Данило (1938, с. Мшанець Теребовлянського району) -  письменник, краєзнавець, працівник культури. Член НСПУ (2000);

Телішевський Костянтин (1851, с. Славна, нині Зборівського району – 21. 04. 1913, м. Бучач) – правник, громадський діяч. У 1891 – посол рейхсрату в м. Відень (Австрія) від сейму. 1897 припинив політичну діяльність. Переїхав у Бучач, де працював нотарем;

Троян Йосип (1962, с. Сидорів Гусятинського району) -  спортсмен (гирьовий спорт). Майстер спорту СРСР (1989). Чемпіон України, срібний призер Кубка СРСР (1989). Рекордсмен України;

Фесик Любомир (1967, смт. Залізці Зборівського району) – бухгалтер-економіст, господарник, громадський діяч;

Штабалюк Петро (1958, с. Куропатники Бережанського району) – науковець. Автор понад 50 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі підручників, навчальних посібників.

Цей день в історії Тернопілля:

1904 – під час перебування в Тернополі австрійський Прем'єр-міністр Ернст Кербер, і намісник, Андрій граф Потоцький відвідали гімназію. Провіривши гімназійні приміщення, вони признали їх невідповідними й приобіцяли зарадити тому лиху.

1920 - поблизу села Комарівка Монастириського району відбулися бої Армії УНР з Червоною Армією. Вояки Кінної штабової сотні 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії найкращим чином проявили себе у бою з більшовиками. За результатами запеклої рубанини українці лишили в полі 18-ть ворожих трупів. Втрати уенерівців становили: двоє вбитих та четверо ранених. Вбиті: козак Андрій Марчак і Єрмолаєв. Ранені: хорунжі Василь Кривла, Тихін Хилюк, Кость Пашкевич і сотник Віроцький. Опір штабової кінної сотні був настільки потужним, що того спекотного дня росіяни так і не змогли форсувати Дністер в районі Комарівки. Козаки перенесли поранених через річку. Зупинились у місті Нижнів (тепер село Тлумацького району Івано-Франківської області).

1926 - монаші обіти в Чині Найсвятішого Ізбавителя склав уродженець Івачева Горішнього, священик, отець-редемпторист Зіновій Григорович Ковалик. Працював як місіонер на Волині. У грудні 1940 р. отця Ковалика було заарештовано під час проповіді в церкві. У 1941 р. унаслідок жорстоких тортур (його розіп’яли на стіні у в’язниці у м. Львові) загинув як мученик за віру. 27 червня 2001 р. о. З. Ковалик був беатифікований Вселенським Архієреєм Папою Іваном Павлом ІІ.

1941 - при Уряді Крайсгауптмана в Тернополі утворено відділ єврейських справ.

1945 - зіткнення ОУН з НКВС у селі Романівка Великобірківського району Тернопільської області (загинув бойовик Теодор Плавуцький-20 років)

1946 -  бойовики ОУН у селі Бурдяківці Скала-Подільського району Тернопільської області знищили дільничного уповноваженого МВС Безпалка.

1948 - Постанова Української Головної Визвольної Ради про нагородження Срібним Хрестом Заслуги начальник політвиховного відділу  штабу ВО ІV «Говерля», сотника-виховника УПА, уродженця Тернопільщини, майбутнього провідника ОУН Карпатського краю Степана Слободяна («Єфрема», «Клима»).

1990 - сан ієромонаха та призначення благочинним Почаївської лаври. прийняв архідиякон Сергій – майбутній  митрополит Тернопільський і Кременецький УПЦ Московського патріархату.

1990 – у Тернополі, на свято Успення Пресвятої Богородиці, відбувся похід від церкви Непорочного Зачаття, на площу, де колись стояла зруйнована більшовиками церква Успення Пресвятої Богородиці. Було закопано і освячено великий бетонний хрест. Владика Михаїл Сабрига відправив Святу Літургію. Участь у Богослужінні взяли редемптористи: І. Возняк, Ю. Поторейко і отець-диякон Антон Мишко. Біля хреста зібралося багато людей з Тернополя і навколишніх сіл. Були процесії з Великих Гаїв, Великої Березовиці і Підгороднього. З того часу тут щонеділі відправляли Службу Божу.

1994 - Тернопільщину відвідав президент України Леонід Кравчук. Він відвідав церкву Успення. Тоді ж почалося будівництво монастиря, яке завершилося у липні 1995 року.

1995 – офіційне відкриття музею родини Лепких в будинку с. Жуків.

2002 - після багатолітньої перерви у Підгайцях вперше святкували День міста.

27 та 28 серпня 2011 року в Тернополі відбувся Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту.

В Україні сьогодні відзначають День шахтаря.

Шахтарська праця завжди була наповнена особливим духовним змістом. Це не просто піт та сльози, колосальні зусилля і непорушна самовідданість, честь і професіоналізм. Спускаючись у шахту, шахтар залишає на поверхні весь свій страх, тому що під землею йому зовсім немає місця. Бере з собою надію і любов, бо знає, що це те єдине, яке не залишить його навіть там, під землею. І йде робити свою справу.

Гірницька справа завжди вимагала мудрості і хороших продуманих рішень. Вона не терпить легковажності і не прощає помилок. На території Київської Русі початок гірничої справи було покладено вже у другій половині XV століття. Перша експедиція в Печерський край для пошуків корисних копалин вирушила за наказом Великого князя московського Івана III у 1491-му році. Перегортаючи історію, зазначаємо, що гірнича справа до кінця XIX століття посіла одне з центральних місць в ряду інших ключових галузей промисловості.

У середині XX століття, а точніше 10-го вересня 1947-го року в СРСР, відзначаючи високі заслуги і внесок гірників у широку індустріалізацію країни, за клопотанням міністрів вугільної промисловості Радянського Союзу Оніка Д. Г. та Засядька А. Ф. було затверджено офіційне професійне щорічне свято День шахтаря, святкування якого було встановлено на останню неділю серпня. Вперше святкування Дня шахтаря було проведено 29-го серпня 1948-го року. Добра традиція святкування Дня шахтаря збереглася і після повернення суверенітету колишнім союзним республікам. Так, за вже укладенною традицією, відзначають своє професійне свято гірники Білорусі та Росії, Киргизстану та Казахстану. В Україні цей День був закріплений відповідно до нового законодавства по Указу Президента України від 16-го серпня 1993-го року № 304/93, продовжуючи святкуватися щорічно в останню неділю серпня.

Для гірницьких районів і міст День шахтаря давно став одним з головних свят. Він відзначається народними гуляннями та концертами під відкритим небом, виступами відомих музичних колективів і артистів, вітальними нагородженнями та привітаннями з боку керівників різного рангу. Торжество завершується святковими салютами. В цей День DilovaMova.com приєднується до привітань і поздоровлень на адресу всіх, хто пов’язав своє життя з гірською справою і бажає їм міцного здоров’я, гарних умов праці та доброго сімейного щастя! Зі святом!

В 2016 році День шахтаря припадає на 28 серпня.

День міста Тернопіль відзначається 28 серпня.

Назва міста походить від прізвища власника-засновника Яна Амора Тарновського. До 1944 року місто називалося Тарнопіль. Існує також версія про те, що неподалік від міста росло тернове поле й тому так назвали це місто.

У 1540 році польський король Сигізмунд I видав грамоту краківському каштеляну Яну Амору Тарновському на заснування міста та володіння землею навколо нього.

У 1809-1815 роках місто входило до складу Росії. Під час першої світової війни в 1914 році було зайняте російськими військами, а в 1915 - військами центральних держав. Після першої світової війни місто перебувало у складі Польші. В 1939 році було зайняте Червоною армією і увійшов до складу УРСР. Під час Великої Вітчизняної війни було у 1941 році захоплене німецькими військами, в 1944 році звільнене Радянською армією.

28 серпня всі православні та греко-католики України відзначають велике свято – Успіння Пресвятої Владичиці Нашої Богородиці і Пріснодіви Марії. Апостоли зберегли пам'ять про життя Богородиці лише в усному переказі і, згідно з ним, на Єлеонській горі, місці вознесіння Сина, Богородиці з'явився Архангел Гавриїл, який повідомив про день закінчення її земного життя. Після цього Богородиця, благословивши всіх апостолів, померла. А за три дні воскресла, повідомивши апостолам, що залишиться з тими, хто у неї вірить назавжди.

У народі ж цей день отримав назву Першої Пречистої. До цього часу закінчувалась переважна частина польових робіт: жнива та збір садовини. У день свята до церкви приносили снопи, насіння та колоски зернових — для освячення та благословення. Після обіду у полі влаштовували молебні до Богородиці, яку просили допомогти своєчасно справитися з молотьбою та вберегти врожай від пожежі. А ще цього дня починали окремий засів, що завершували на Семена чи Другу Пречисту.

Колись від Першої Пречистої починали ходити старости – це був період заручин і сватань. Доброю ознакою вважалося, як для хлопця, так і для дівчини, коли старостів присилали між двома Пречистими. Вважалося, що майбутній шлюб отримував благословення самої Богородиці.

Від 28 серпня починається «молоде» бабине літо, що триватиме до 11 вересня. Якщо о цій порі гарна погода, то «старе» бабине літо, з 11 до 14 вересня, буде прохолодним і дощовим.

А ще сьогодні – Свято Жнив.

Свято, про яке відомо ще зі Старого Заповіту: «... земля, що п’є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає ...» (Евр.6:7). «... І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою...» (Ісх.23:16). Святкується це свято завжди, починаючи з останньої неділі серпня або в останню неділю вересня за рішенням церковної громади.

В 2016 році Свято Жнив припадає на 28 серпня.

Іменини сьогодні святкує Марія.