8 вересня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Бартошинський Збігнєв (1929, смт Скала-Подільська Борщівського району) – вчений-геолог. Автор наукових публікацій.

Волощук Микола (1921, с. Криве, нині Козівського району – 04. 07. 1978, м. Львів) – художник, поет. Відомо понад 160 малярських творів.

Гнатківський Володимир (1923, с. Васильківці, нині Гусятинського району) – інженер-конструктор аерокосмічної техніки, громадський діяч.

Головач Микола (1962, с. Дружба Бучацького району) – господарник.

Курчовий Данило (1942, м. Тернопіль) – лікар. Автор наукових праць.

Мазур Степан (1926, с. Кам’янки, нині Підволочиського району – 16. 04. 2003, там само) – комбайнер. Депутат ВР УРСР (1963–67).

Мала Ніна (1947, с. Бриків Шумського району) – педагог, викладач-методист. Заслужений працівник освіти України (2003).

Смалига Мирослав (1926, с. Глещава, нині Теребовлянського району) – педагог, краєзнавець, громадський діяч. Голова редколегії книги «Історія міст і сіл Теребовлянщини» (1997), де опублікував і власні праці.

Тимчишин Володимир (1962, м. Копичинці Гусятинського району) – громадський діяч, господарник, депутат обласної ради.

Якубець Мар’ян (Jakubiec Marian; 1910, с. Гиновичі, нині Бережанського району – квітень 1998, м. Вроцлав, Польща) – польський вчений у галузі славістики та літературознавства, редактор.

Юзвяк Віктор (08. 09. 1955, м. Скалат Підволочиського району – 10. 10. 1997, м. Тернопіль) – спортсмен. Майстер спорту СРСР (1980).

Цей день в історії Тернопілля:

1582 року – перша згадка про с. Москалівка Лановецького району в документі “Історико-статистичні описи Волинської єпархії” як про маєток князя воєводи Троцького.

1698 року – відбулася Підгаєцька битва. Останній бій між польським військом і татарськими загонами за весь період нападів ординців на українські та польські землі 1450-1699. Татари не змогли взяти укріплений табір і замок. Наступного дня вони прорвалися до обозу й почали його грабувати; в цей час польське військо перегрупувалось і контратакувало, в результаті чого татари відступили. Польські загони почали переслідування, однак ординці зуміли перейти через р. Дністер і повернулись у Крим.

1909 року – у Підволочиську освячено костел св. Софії. Перший камінь під його будівництво заклали 22 липня 1880 р. на землі ґрафа Вацлава Баворовського (1965 р. споруду підірвали атеїсти).

7–8 вересня 1915 року – ІІ-й курінь УСС, забезпечуючи відступ німецьких і австрійських полків, успішно утримував відрізок 7-кілометрового фронту між Панталихою і Настасовом.

1920 року – в Почаїв вдруге і надовго вступили польські війська.

1922 року – жителі Золотої Слободи Козівського району бойкотували вибори до Галицького сейму та Варшавського сенату.

1936 року – Зборівське староство рекомендувало гурткові «Рідної школи» ім. І. Мазепи у містечку Поморяни (нині Львівської області) вживати замість «Зборів» – «Зборув».

Напередодні вступу Червоної армії в Західну Україну і Західну Білорусію, 8 вересня 1939 р., нарком внутрішніх справ СРСР Л. Берія видав наказ про «проведення навчальних зборів», а по суті, про підготовку до воєнних дій проти Польщі. Відповідно до цього наказу нарком внутрішніх справ УРСР О. Сєров1 повинен був створити 5 оперативно-чекістських груп, кожна з 50–70 осіб.

1941 року – комендант міста видав розпорядження про переселення єврейського населення в гетто, яке охоплювало вулиці Львівську, Шептицького, Срібну, частково Руську та Ринок.

1948 року – в с. Товсте Гусятинського району комуніст Пастушенко побив 70-річного Василя Перешлюгу за нездачу континґенту та відмову вступати у колгосп.

2006 року – Тернопільська обласна рада у Зборівському районі відновила село Плесківці, раніше об'єднане з селом Чернихів, взяла його на облік і підпорядкувала Чернихівській сільській раді.

2012 року – на території Збаразького замку-палацу XVII століття (м. Збараж, Тернопільська обл.) відкрили кінно-художній театр імені Дмитра Вишневецького (Байди).

8 вересня вважається Міжнародним днем солідарності журналістів. Він був заснований конгресом міжнародної організації журналістів, який відбувся в Бухаресті в 1958 році. Члени четвертого конгресу вирішили, що саме 8 вересня журналісти повинні демонструвати свою солідарність і єдність всьому світу. При цьому учасники зборів акцентували увагу на необхідності спільного захисту прав журналістів в різних конфліктних ситуаціях.

Вибір дати для святкування – невипадковий. Саме в цей день у 1943 році в Берліні був страчений фашистами заарештований гестапо у квітні 1942 року чехословацький журналіст, літературний і театральний критик, публіцист, активіст чехословацької компартії Юліус Фучик. Навіть у нацистських катівнях Юліус не залишив професію і встиг написати книгу «Репортаж з петлею на шиї» (чес. Reportáž psaná na oprátce), за яку був посмертно в 1950 році удостоєний Міжнародної премії Миру.

Уже традиційно в день солідарності журналістів по всій планеті проходять збори та конференції, на які приїжджають журналісти з різних країн світу. На цих професійних з'їздах представники четвертої влади діляться своїм журналістським досвідом і відзначають найдостойніших у своєму середовищі. Так, Пулітцерівська премія – одна з найпрестижніших нагород США в галузі літератури, журналістики, музики і театру – майже завжди вручається 8 вересня.

Сьогодні відзначають ще й Міжнародний день грамотності.

Міжнародний день грамотності — це символ досягнень усього людства. Адже грамотність — це один із критеріїв, який відрізняє прогресивне суспільство від примітивного. На сьогоднішній день, за даними ООН, у світі налічується близько 4 мільярдів грамотних людей. Хоча представникам різних поколінь ще є до чого прагнути.

Дослідження показують, що на сьогоднішній день у світі близько 860 мільйонів дорослих людей неграмотні. Також відомо, що 100 мільйонів дітей у всьому світі не навчаються в школі. Але найсумніше, що навіть ті представники цивілізованих країн, які відносяться до числа грамотних, не відповідають цьому званню. Це свято звертає увагу і на цю проблему. Крім того, світова громадськість намагається підняти престиж грамотності.

Сьогодні під егідою ООН реалізується програма, спрямована на поширення грамотності.

Різдво Пресвятої Богородиці, або Мала Пречиста — релігійне свято християнської церкви на честь Богородиці Діви Марії, матері Ісуса Христа, що є одним з дванадцяти нерухомих свят. Святкується щороку католиками — 8 вересня. Християни східного обряду відзначають його 21 вересня.

У Новому Заповіті міститься вкрай мало відомостей про життя Богородиці, а подія, що відзначається в цей день, зафіксована тільки в церковному переказі.

У переказі повідомляється про те, що батьками Діви Марії були благочестиві Йоаким, походив з роду царя Давида, і Анна — з роду первосвящеників. Діва Марія була народжена за особливою обітницею Бога, даною Йоякиму і Анні, коли вони вже були у похилому віці. Ім'я Богородиці було зазначено ангелом, який і сповістив батькам про її народження.

Святкуючи Різдво Богородиці, християни підкреслюють, наскільки важлива роль відведена Діві Марії в здійсненні божественного плану порятунку людства.

Іменини сьогодні святкують Віктор, Юрій, Михайло, Наталія.