Агро-новини 14 березня

Українських виробників яловичини підготують до ринку ЄС

Проект Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» розпочинає програму підготовки українських виробників яловичини до відкриття європейського ринку.

Як повідомляє прес-служба Ради з питань експорту продовольства (UFEB), програма буде реалізуватися за підтримки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та за участю UFEB й асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Старт програми запланований на квітень 2017 року. Вона передбачає участь від 10 до 14 компаній, безпосередньо на виробничих майданчиках експерти Проекту Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» проведуть тренінги з підготовки цих підприємств відповідно до вимог Євросоюзу.

Програму планується реалізувати протягом року.

Вміст жиру в соєвій олії модифіковано за допомогою нової технології

Команда дослідників з Центру генної інженерії Інституту фундаментальних досліджень (IBS) у Південній Кореї, використовуючи нову технологію CRISPR-Cpf1, успішно відредагувала два гена, які вносять вклад у вміст жиру в соєвій олії.

Ця технологія є альтернативою технології генного редагування CRISPR-cas9, що використовується більш широко, інформує IBS News Center.

Вчені Центру IBS раніше використовували методику Cpf1 для редагування клітини ДНК людини. На цей раз вони примусили працювати комплекс CRISPR-Cpf1 у рослинній клітині.

Група спроектувала технологію CRISPR-Cpf1 для вирізання двох генів FAD2 в сої. Ці гени є частиною метаболічної ланки, де олеїнова кислота перетворюється на поліненасичену лінолеву кислоту. Мутація генів FAD2 викликає зростання вмісту олеїнової кислоти в насінні сої, що дозволяє отримати більш здорову соєву олію.

Група дослідників Центру IBS виявила, принаймні, три переваги технології CRISPR-Cpf1 у порівнянні з методикою CRISPR-cas9: у технології CRISPR-Cpf1 використовуються більш короткі РНК, CRISPR-РНК (crRNAs), тому молекули РНК можуть бути синтезовані хімічним шляхом; технологія CRISPR-Cpf1 дозволяє отримати великі делеції (7 пар основ) у гені-мішені, завдяки чому ген стає повністю непрацездатним; а типи розщеплення, що здійснені Cpf1, можуть сприяти подальшому редагуванню генів.

Рослини «вимикають» імунну реакцію після зустрічі з патогенами

Вчені з Королівського університету (Канада) виявили невідомі раніше механізми, завдяки яким рослини регулюють свою імунну відповідь на патогени.

Як зазначається у прес-релізі на сайті Queen's University, у ході дослідження, проведеного рослинним біологом Жаклін Монаган (Jacqueline Monaghan) у співавторстві з іншими вченими університету, з’ясувалося, як працює імунна система рослини для реагування на загрози та як рослини регулюють свої реакції на патогени, щоб уникнути негативних наслідків для росту і розвитку.

Монаган з командою виявили, що група невеликих пептидів під назвою RALFs (Rapid ALkalinization Factors) блокують передачу імунних сигналів відразу після того, як імунна система рослини подолає інфекцію, що запобігає розвитку подальших реакцій. За її словами, після того як загрозу усунено, імунні реакції мають бути відключені, щоб уникнути негативного впливу на організм рослини.