Банки профінансували аграріїв на 115 млрд грн (Агро-новини)
Українські банки за 2017 р. профінансували аграріїв на 115 млрд грн. При цьому кредитування малого та середнього бізнесу, за оцінками банкірів, виросло на 70%.
Про це пише «Урядовий кур’єр».
За інформацією видання, при цьому кредитні портфелі невеликих банків на 40% складаються з кредитів сільгоспвиробникам.
Більшість банкірів надають перевагу господарствам, що мають в обробітку 500-10 тис. га. Проте, відзначають спеціалісти, такі агропідприємства, як правило, не вміють правильно підготувати необхідний пакет документів та скласти бізнес-план.
«Менеджер банку може допомогти порадами, але навчити — це не його обов’язок. Невеликі банки не мають змоги організувати «школи майбутнього кредитора». У цьому сенсі із середніми виробниками працювати простіше — вони й самі досвідченіші та мають змогу найняти фахівця», — йдеться у матеріалі.
Закордонні проекти, наприклад ті, що реалізує в Україні Міжнародна фінансова корпорація, проводять семінари, тренінги, але цього недостатньо, додають банкіри.
Ще одним джерелом фінансування, яке, за деякими оцінками, займає понад половину кредитування аграрного сектору, є кредити від виробників засобів захисту рослин, насіння, сільгосптехніки тощо. Вони мають переваги перед банками в тому, що володіють інформацією про позичальника. Такі компанії дають позики швидше, ніж банки, інколи навіть протягом доби, а відсоток за наданими кредитами для постійних покупців продукції компаній може бути навіть нижчий за 10%.
Молочній галузі необхідні світові стандарти
Україні потрібно вибудувати молочну галузь таким чином, щоб вона ефективно функціонувала згідно зі світовими стандартами.
Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева в межах IV Британсько-українського агробізнес-форуму.
Зокрема, вона зауважила, що у Великій Британії є досвід розвитку невеликих молочних ферм, й Україні, на думку чиновниці, необхідно вивчати, як вони функціонують.
«Оскільки в Україні припинення існування домогосподарств з утриманням 1-2 корів — лише питання часу, нам уже зараз потрібно працювати над їх заміною», — додала Ольга Трофімцева.
За її словами, необхідно приділити увагу аграрним технологіям, які включають в себе не лише виробництво с/г продукції, а й логістику, інфраструктуру, реалізацію виготовленої продукції. Також треба визначитися з питанням, як малі та середні виробники можуть стати частиною «ланцюга збуту» на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Число виробників насіння в Україні скоротилося вдвічі за 5 років
Кількість виробників насіннєвого матеріалу в Україні за останні роки значно зменшилася.
Про це заявив директор департаменту аграрної політики та сільського господарства Міністерства аграрної політики і продовольства України Володимир Топчій в ході Насіннєвого форуму-2018, організованого асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з Американською торговельною палатою в Україні, асоціацією «Українське насіннєве товариство» та асоціацією «Насіннєва асоціація України».
«За останні 5 років кількість учасників ринку зменшилася мало не вдвічі. У 2017 року на ринку було представлено 547 суб’єктів насінництва. Це пов’язано з низькою собівартістю виробництва. Сьогодні перед міністерством стоїть багато викликів, зокрема, ми очікуємо рішення Європейської комісії в частині визнання сфери сертифікації такою, що відповідає європейським стандартам. У сфері торгівлі насінням нам необхідно виконати близько 40 заходів перед асоціацією з ЄС та адаптувати 14 нормативно-правових актів», — сказав Топчій.
Він зазначив, що після адаптації законодавства українські виробники зможуть рухатися на ринки країн ЄС та інші ринки та розширювати експорт насіння.
«За 2017 рік ми експортували 1270 т насіння, при цьому імпорт сягнув більше 35 тис. т. Ми маємо зорієнтуватися на лідера експорту — Угорщину, яка вивозить 300 тис. т», — зазначив Топчій.