Чорно-білі тернопільські гіпнотичні плитки

Зі всього різноманіття кахлей чорно-біла, принаймні для мене, посідає особливе місце.

Вона строга та мінімалістична, але не нудна. Власне, мінімалізмом спонукає на домислення. Мо, навіть до містичних дослідів у гіпнотичному стані від її споглядання.

До речі, про символіку квадрата в древніх я колись вже згадувала. Одне з тлумачень – це знак землі, замкненого простору та циклу, на відміну від кола, який значить повторюваність. Чорно-біла плитка, — така собі шахова дошка (тут чомусь вперто вилізають образи із «Сьомої печатки» Бергмана).

Отож про чорно-білу плитку в тернопільських під’їздах.  Ще варто сказати: найчастіше на неї можна натрапити у будинках, зведених у міжвоєння. Такий вже той модернізм був – підкреслено графічний.

Анна Золотнюк