Чи зможуть на Тернопільщині зупинити хвилю домашнього насильства терміновий заборонний та обмежувальний приписи стосовно кривдника?

За оцінками правозахисних організацій до органів поліції поступають звернення не більше як 10 % постраждалих осіб та кожну хвилину від домашнього насильства страждає три жінки. У відповідності до даних ООН більше мільйона українок потерпають щорічно від домашнього насильства. За даними наданими Кременецьким відділом поліції ГУНП в Тернопільській області з початку року на території району вже зафіксовано 136 випадків домашнього насильства. Про це повідомляють представники регіонального центру з надання БВПД у Тернопільській області.

Суттєво переломити ситуацію зможе використання у реальному житті норм нещодавно прийнятого Закону про запобігання та протидію домашньому насильству та внесення змін до інших законодавчих актів. У відповідності до новоприйнятого Закону до кривдника тепер можуть бути застосовані такі спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників. Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику. Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні. Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Терміновий заборонний припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України. Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису. Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України. Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством. Крім того, тепер за домашнє насильство можуть посадити до в'язниці, а саме кривднику загрожуватиме від 150 годин громадських робіт до двох років в'язниці. До повноважень центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить забезпечення надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу», у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб. Саме про це і говорили 16 травня 2018 року на нараді з протидії домашньому насильству у Кременецькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги за участі директора та фахівців місцевого центру Валентини Вербицької, Тетяни Точинської, Ярослава Лиса, голови Кременецького районного суду Тернопільської області Людмили Варневич, заступника начальника сектору превенції та інспектора ювенальної превенції Кременецького відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Ярослава Сороки та Руслани Міщук, фахівця з соціальної роботи Кременецького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Галини Синішеної. В ході наради Людмила Варневич провела аналіз норм діючого законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Присутні обговорили питання налагодження тісної взаємодії всіх суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Учасники наради констатували, що разом з вступом у законну силу вище згаданого закону не затверджені і не надійшли до уповноважених підрозділів нацполіції відповідні методичні та інструктивні матеріали, що суттєво утруднює роботу всіх суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Додатково інформуємо, що отримати правову допомогу жителі Збаразького, Зборівського, Лановецького, Кременецького та Шумського районів можуть, зателефонувавши до Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за номером: (03546) 2-52-33, або за допомогою скайп-зв’язку: kremeneckiy_mc. Місцевий центр розташований за адресою: вул. Шевченка, 59А, м. Кременець. Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.