Де в Тернополі живуть привиди? (фото)
Душі померлих, які не можуть знайти спокій у потойбіччі, мешкають поміж нас – чужі у світі живих. І навіть якщо ви не вірите у примар, хто сказав, що це заважає цим безтілесним істотам ховати ваші речі, проходити крізь вас без жодних перешкод і чинити інші безпорядки?
Кореспондент «Тернопільської липи» не побоявся і зібрав для читачів містичну інформацію про місцеві «будинки з привидами».
В одному із них живе полтергейст, а речі літають самі по собі. Проте всі страхіття починаються вночі, а вдень це – звичайний будинок. Хоча й не такий вже звичайний. Дім за адресою вулиця Броварна, 35, у жовтні 2011 року був визнаний пам’яткою архітектури та історії місцевого значення. Ймовірно споруду звели у 1938 році, тут мешкав керівник національної партії Кшиштоф Савицький.
Про «недобру» силу старого будинку ширяться легенди. Ходять чутки, що тут колись було … СІЗО. Також цей будинок називали дивним ще тому, що він має два номери – вул. Набережна та Броварна.
Проте не для всіх цей дім видається таємничим. Юрій з Нового світу пише: «Прожив біля нього багато років. Нічого дивного там не має, не потрібно вигадувати. Там жили – не знаю, чи зараз живуть – дві бабусі, які тримали кози. Вони вночі лазили і в тому будинку, і біля нього».
А будинком з привидами його нарекли тутешні діти. Коли ми під’їхали до Броварної, дві школярки одразу вказали дорогу до дому з примарами. Але перехожі старшого віку, яких ми запитували про таємничу споруду, ні сном ні духом про неї не чули. Хатина насправді виглядає моторошно – у похмурому світлі пізньої осені, в обрамленні голих галузок. У сама вулиця наче веде кудись у попередні століття: з ям крізь асфальт пробивається стара бруківка, а каналізаційні отвори досі покривають люки з написами польською мовою.
З передвісників лиха тут хіба аварійна служба водоканалу. Сигналізує зрозумілу річ: будуть перебої з водою…
Інший дім завоював інтерес цікавих до містики тернополян також завдяки своїй дивній архітектурі. Химерний, страшний, він справляє враження давно покинутого. Однак це досі діюче технічне приміщення залізничників. Своє призначення споруда не змінювала від часу побудови. Своєрідний готично-урбаністичний жах розташований на вулиці Вояків дивізії «Галичина». Можливо, слава «будинку з привидами» пішла про нього завдяки любителям хильнути зайвого, що частенько гуртуються у недобудованій споруді навпроти. Хто знає що тільки не примариться ввечері на хмільну голову!
Один із найпопулярніших у Тернополі «будинків з привидами» знаходиться у приватному секторі у мікрорайоні «Дружба». Точно ідентифікувати його не вдалося, хатина знаходиться у «бермудському трикутнику» вулиць Волинської – Лучаківського (імовірно, на вул. Степовій). Відомо, що збудований дім на місці колишнього кладовища, а це, як відомо, не найкраще місце для житла. Як розповідають старожили, тільки-но звели цю будівлю, вона відразу стала епіцентром усілякої нечисті — звідти чулись моторошні крики, виття, вночі там блимало світло (хоч електрика ще не була проведена), а довкола дому часто кружляв вихор. Власник будинку все ж ризикнув оселити свою сім’ю там. Та коли згадані вище страхіття не припинились, а всі речі жителів дому почали літати по кімнатах, меблі «танцювати», мов живі, звідти всі втекли. Дім довго стояв пусткою, та з часом його купили. Подейкують, що там оселилась жіночка, яку духи не турбують, або вона просто знайшла з ними спільну мову…
Тернополянка Яна каже, що ця загадкова хатина стоїть на вул. Лучаківського, з лівої строни. «Тільки не знаю чи зараз там хтось живе, але років десять тому той дім всі стороною обходили. Казали,що там нечисть водиться. Багато страшних історій про нього знаю».
Лиха репутація в однієї з квартир на вулиці Київській. Тернополяни розповідають, що там мешкає бабуся, чия внучка втопилася на морі. З того сумного часу у старенької стало коїтись щось дивне: кожної середи в 11.00 закривались двері в ванній кімнаті зсередини, відкручувався кран з водою і було чути дитячий плач, це тривало пару хвилин. І так потворювалось кожного тижня до тих пір, поки не прийшов священик. Він посвятив хату і все припинилось.
Можливо, до Тернополя вже пора викликати бригаду «мисливців за привидами»? Але найскладніше прогнати примар, які створені та живуть у нашій голові.
Марія Богданович,
Фото – Марія Богданович, Патрік Бляхар