Декаданс тернопільських давніх дверей (фоторепортаж)
Чи то погода така, чи то передпідсумковий настрій — хочеться думати про щось таке тонко зневірене, помірковано похмуре й ненормовано патетичне.
Ну ось як про давні тернопільські двері, котрі мокнуть під дощем, чия фарба тріщить по швам, а замки, мов німі рибини. Уявляти блукання вулицями спустілого міста, міста, котре зберегло пам’ять, але втратило зір, торкатись його пульсуючих ран. Ну ось це вже декадансні живописання.
По факту ж маємо давні двері, що не знали ремонтів, чиї елементи повільно відпадають, але й це непогано. Могли й просто зникнути.
[gallery order=«DESC» columns=«1» size=«full» ids=«264957,264956,264955,264954»]Анна Золотнюк
Фото авторки