Десять порад тернопільським педагогам для кращої роботи класу

Аби покращити роботу в класі, тернопільські педагоги можуть використовувати десять принципів, які пропонує коаліція з питань шкільної та освітньої психології США. Стосуються вони мотивації, соціальної взаємодії, ефективного мікроклімату в класі та оцінювання.

«Нова Українська школа» публікує ці поради.

Принцип 1.

Учні повинні думати про свої інтелектуальні здібності позитивно

Вчитель повинен допомогти усвідомити учням, що їхні інтелект та вміння можна вдосконалити завдяки зусиллям і досвіду. Невдача не повинна виглядати приводом для оцінки себе, як нездібного. У цьому випадку учні мають розуміти, що результати можна покращити.

Похвала повинна стосуватися роботи, яка вимагала докладання зусиль або ж розробки успішних стратегій. Непотрібно її застосовувати надмірно за виконання швидких завдань. Це може підірвати мотивацію: «Чому вчитель хвалить мене за таке легке завдання?».

Допомогати слід не лише учням, які зазнали невдач, а усім. Адже тоді піде сигнал про низькі здібності певних учнів.

Принцип 2.

Помилкові знання учнів на момент навчання повинні бути зміненими

База знань учнів може бути попередньо сформована неправильно. Учитель повинен стимулювати учнів взяти активну участь у прогнозуванні рішень або процесів, а потім довести, що ці рішення неправильні. Ознайомити учнів із достовірною інформацією або даними, які суперечать їхнім неправильним уявленням.

Принцип 3.

Когнітивний розвиток та навчання учнів не обмежуються загальними етапами їхнього розвитку

Те, який навчальний досвід може бути доречним і актуальним, не обов’язково визначається віком. Тобто не тільки від віку залежить те, як учень вміє пізнавати або мислити.

Учитель може заохочувати до мислення на знайомі теми. Наприклад, учні краще розуміють матеріал, який читають, і краще пишуть твори, коли мають знання щодо теми читання чи написання.

Також хорошим методом стане об’єднання дітей із різним рівнем знань у групи, щоби забезпечити взаємодію.

Принцип 4.

Навчання відбувається в контексті, тому поширення навчання на новий контекст не є спонтанним і потребує допомоги

Учні мали б навчитись поширювати знання та навички на різні контексти. Вчитель повинен підтримати таку здатність шляхом пояснення елементів, а не спонуканням їх запам’ятовування. Наприклад, у біології запам’ятовування властивостей вен і артерій не рівнозначне розумінню, чому вони мають ці властивості. Розуміння має вирішальне значення: «Уявіть собі спробу спроєктувати артерію. Чи буде вона пружною? Чому так або ж, чому ні?».

Коли експерти працюють зі знаннями, вони об’єднують факти навколо загальних принципів. Наприклад, експерти з фізики підходять до розв’язання проблем за допомогою основних принципів чи законів, які застосовуються до проблеми, а початківці зосереджують увагу на рівняннях та підстановці чисел до формул.

Важливо показати, як знання можна застосувати в реальному світі (наприклад, використовуючи множення та ділення для визначення вартості покупки в магазині). Забезпечте ситуації, в яких учні можуть використовувати та застосовувати знання.

Принцип 5.

Здобуття довгострокових знань та навичок багато в чому залежить від практики

Щоб інформація перемістилася з короткострокової до довгострокової пам’яті, потрібна практика. Хоча формат вікторин, як правило, націлений на успіх, він не довгостроковий. Ефективні практичні завдання в класі такі:

Тести.

Значення тестування або будь-яких практичних вправ зростає, якщо їх застосовувати часто або використовувати через певні проміжки часу. Особливо ефективні короткі тести з відкритими запитаннями, оскільки вони передбачають, що учні не лише використовують інформацію з довгострокової пам’яті, але й генерують на її основі нову.

Вправи на повторення.

Виконуйте схожі завдання або ж розв’язуйте одне завдання різними методами.

Принцип 6.

Чіткий, вчасний і зрозумілий зворотний зв’язок від учителя важливий для навчання

Відгуки про оботу повинні бути регулярними та конкретними.  «Ти добре працював», «чудово впорався» або «здається, нічого не вдалося» - ці відгуки не є ні конкретними, ні зрозумілими, вони не підвищує мотивацію. Відгуки найбільш ефективні, коли дають інформацію про поточний рівень знань і пов’язують продуктивність учнів з освітніми цілями. Під час виконання тестів можна говорити правильну відповідь, якщо учні відповідають неправильно, або пораду, яка допоможе їм самостійно знайти правильну відповідь. Учні зазвичай реагують краще, якщо відгук про їхню роботу містить мінімум негативу та вирішує важливі аспекти їхньої роботи, на відміну від негативної оцінки, яка зосереджена на успішності.

Коли учні вивчають нове або розв’язують поточне завдання, часта похвала – дуже важлива, і коли прогрес стає очевидним, заохочення має велике значення.

Принцип 7.

Управління своєю поведінкою допомагає навчанню, а навичок такої саморегуляції можна навчити

Учителі можуть допомогти учням здобути навички саморегуляції, впроваджуючи методи навчання для підвищення уваги, організації, самоконтролю, планування та запам’ятовування. Це може значно полегшити навчання.

Учителі можуть:

-чітко вказувати учням цілі уроків та завдань;

-розбити завдання на менші компоненти та чітко викласти критерії його успішного виконання;

-допомогти учням планувати, виявляти та оцінювати коротко- та довгострокові наслідки рішень;

-використовувати сигнали під час обговорення нових ідей, щоби попередити учнів, що зараз буде важлива інформація, аби привернути увагу;

-організувати заняття так, щоб учні мали можливість інтенсивно фокусувати свою увагу, а після - отримували більш соціально інтерактивні методи навчання.

Принцип 8.

Заохочення учнів до творчої діяльності

Кеативність – не стала риса. Творче мислення можна розвивати та підтримувати.

Під час виконання і розв’язання завдань педагоги можуть показати учням широкий спектр підходів. Також вадливо підкреслити цінність різноманітності поглядів і вказати на правильний поштовх до дискусії. Ентузіазм учнів потрібно спрямувати на розв’язання реальних проблем. Важливо надати змогу їм займати лідерські ролі під час виконання певних завдань. Творчий процес не повинен бути неправильно трактованим, як стихійний чи легковажний. Дослідження свідчать, що креативність та інновації - це результат дисциплінованого мислення.

Розвитку творчості може сприяти зміна активностей через додавання вказівок до завдань: створи, винайди, відкрий, уяви, передбач, а також методи, які зосереджені на запитаннях і ставленні під сумнів усталених переконань, формуванні незвичних зв’язків, критичному вивченні ідей та варіантів.

Принцип 9.

Учні мають бути внутрішньо, а не зовнішньо вмотивовані досягати більшого

Мотивація займатись чимось повинна бути внутрішня – заради себе. Для цього треба почуватися компетентним та незалежним. Такі учні працюють над завданнями, тому що їм подобається. Участь у виконанні роботи повинна бути власною нагородою, а не залежати від похвали чи оцінки. Тоді учні відчувають себе більш ефективними та звільненими від відчуття тривоги. Якщо ж учні мотивуються оцінками, вони часто навчаються поверхнево і відчувають занадто інтенсивний тиск, тож можуть легко втратити інтерес до навчання.

Але й зовнішня мотивація повинна бути присутня за правильного використання.

Оцінки.

-Вчителі можуть підкреслювати інформаційну частину (зворотний зв’язок), а не контроль (нагородження / покарання).

-Варто давати учням можливість обирати активності, брати участь у встановленні правил.

-Оскільки внутрішня мотивація передбачає отримання завдання, яке хочеться виконати заради себе, вчителі можуть давати завдання на креативне розв’язання проблем.

-Підтримка внутрішньої мотивації учнів для досягнення результату не означає, що вчителям треба повністю відмовитися від використання нагород та заохочень. Важливо пояснити, що деякі завдання спочатку можуть бути нецікавими, але вимагають постійної, іноді втомлювальної залученості до навчання. Як тільки учні засвоять новий матеріал, нові навички можуть стати їхньою нагородою.

Принцип 10.

Учні мають бути націлені на досягнення майстерності, а не успіху

Цілі - причина, чому учні беруть участь у навчальних активностях. Дослідники виділили два типи цілей: майстерності та ефективності. Цілі майстерності орієнтовані на освоєння нових навичок або підвищення рівня компетентності. А учні, які мають цілі ефективності, хочуть показати, що мають адекватні здібності, або ж уникають завдань, щоби приховати низький рівень.

Способи організувати навчання, які сприяють цілям майстерності:

-Під час оцінювання роботи учня можна спробувати підкреслити індивідуальні зусилля, прогрес та вдосконалення, як порівняти з минулими показниками. Не варто порівнювати учня з іншими.

-Оцінки найкраще повідомляти індивідуально.

-Варто уникати слів «ідеально», «блискуче» та «вражає». Ці слова не допоможуть зрозуміти, як виконати інше завдання так само добре.

-Можна заохочувати учнів обговорювати помилки або неправильні відповіді. Це можливість навчатися, а не джерело оцінювання або доказ здібностей. Якщо вчителі надто зосереджуються на ідеальних відповідях (хвалять) і роблять помилки занадто помітними (наприклад, червоні позначки в роботі), учні можуть припинити цінувати помилки й розглядати їх як частину навчання.

-Індивідуалізація темпу навчання. Деяким учням потрібен додатковий час, щоб опанувати матеріал. Якщо дати учням можливість брати участь у встановленні термінів виконання завдань та моніторингу власного прогресу, це допоможе зосереджуватися на процесі (здобувати майстерність) і дасть результат.

-Співпраця - один із найкращих способів просування орієнтації на майстерність. Замість того, щоби використовувати співпрацю та конкуренцію як несумісні засоби навчання в класі, вчителі можуть іноді використовувати метод змішування груп, які конкурують між собою, для досягнення спільної мети.

Фото з відкритих джерел