Для чого тернополянка вивчає китайську?

Що потрібно для того, аби вивчити китайську? В чому особливості цієї мови? Як її вивчення впливає на світоляд? Про це розкаже Ніка Гунченко. Ця тернополянка два роки вивчає китайську та нещодавно склала тест третього рівня на знання шестисот ієрогліфів і зворотів. До речі, всього у китайській понад 40 тисяч знаків.

— Мене вразило, що поєднавши ієрогліфи, котрі означають ”кінь” та “жінка”, вийде “мама”, бо в Китаї, коли помирав кінь, котрий орав поле, у плуг впрягали жінку. Чи варто з цього зробити висновок, що вивчення китайської вимагає не тільки розуміння ієрогліфів, а й культурних традицій?

— Я б сказала, що тут інший зв’язок — розуміння культурних традицій, основних світоглядних концепцій допомагає у вивченні мови. Маючи ці знання, простіше будувати асоціації. І разом з тим вивчення китайської дає розуміння культурних традицій.

— Що потрібно на старті, аби вивчити, чи принаймні, почати вчити цю мову?

— Абсолютно нічого. Тільки бажання. Будь-яка мова, і китайська не виняток, вчиться за допомогою сили, терпіння та натхнення. Можна використовувати безкоштовні додатки, можна працювати із викладачем. І останній метод дуже помічний, бо китайська має численні особливості й на старті можна розгубитися. Але, зрештою, це не тільки її особливість — так зі всіма мовами.

— Що вам допомагає в її освоєнні?

— Вільний час (сміється — І. В.) І відпочинок від роботи та турбот. Дуже допомагає викладачка, бо пояснює те, що не можу зрозуміти.

Багато чого треба просто завчити, але завчена інформація швидко “випаровується” з голови, значно ефективніше, коли викладач розтлумачує складні моменти та пояснює закономірності. Коли розумієш матеріал, запам’ятовувати його значно легше.

— Розкажіть, що саме у китайській вас приваблює найбільше?

— Моя подруга жартує, що я вчу китайську тільки тому, що мені подобається виписувати ієрогліфи. І в дечому вона права. А ще, прописуючи ієрогліфи, швидше їх запам'ятовую. Інша подруга каже, що китайська зачаровує, і дійсно — вчити її то постійний челендж, і в тому є щось звабливе, бо постійно хочеш дізнатися більше.

Проте найбільше мені подобається просто розуміти мову. Китайська дуже складна в розумінні — принаймні, для мене. І я думаю, що ця складність — те, що найбільше мене зачіпає та мотивує, бо хочеться опановувати складне.

— Прочитала, що єдиний українсько-китайським словник не містить ілюстрацій чи прикладів вживання слів. Ви розповідали, що додатки для ефективного вивчення китайської, англомовні. Тобто, українцям досить складно вивчати цю мову? 

— Ні. Якщо українець освідчений, то може користуватися іншомовними додатками, зрештою, є й україномовні. Англомовні найвищої якості, для мене вони найзручніші у використанні, з більшою кількістю можливостей, ніж інші. Крім того, завжди можна найняти репетитора. Єдина складність у вивченні китайської — її вивчення може вартувати дорожче, коли порівняти із вивченням інших, більш популярних в Україні мов.

Крім того, китайську можна вивчати у вищих навчальних закладах. Приміром, моя викладачка працює в одному. І часом я заздрю її студентам — якби вона була моєю викладачкою, то я страшенно тішилася б.

— А, можливо, щось допомагає у вивченні китайської? Якісь паралелі, перегуки з українською…

— Ієрогліфи складаються з графем — “ключів”, коли знаєш з яких графем складається ієрогліф запам’ятати його простіше. Дуже допомагає вибудовувати асоціації. Але просто запам’ятати недостатньо — якщо не використовуєш знання, то вони швидко забуваються. Тому потрібно практикувати. Зокрема, ефективно дивитися китайські фільми без перекладу, ввімкнувши субтитри. Особливо — історичні стрічки, хоча зараз знімають багато високоякісних сучасних із декораціями, що вражають. Перегляд таких стрічок надихає.

— До речі, а чи є китайські слова, котрі проникли в українську?

— Таких нема. Є слова з різних мов, приміром, англійської, котрі проникли в китайську, як ось “Кока-кола” чи “бай-бай”. Хоча, можливо, є й слова, котрі проникли в українську, принаймні, ті, котрі багато хто знає, як ось “сіомі” (сміється — І. В.).

— Як позначаються на вивченні мови її значна відмінність від української?

— Я б не назвала відмінності дуже значними. У китайській слова складаються зі складів. Згідно з різними підрахунками, кількість складів у китайській мові становить від 399 до 422. Але українська та китайська просто різні. Їх не варто порівнювати.

Древня китайська була значно складніша за сучасну, чиї норми значно спростивши, ухвалили в шістдесятих роках. Так зробили, щоби китайську могли вивчати люди інших культур, тому нині вона досить спрощена і продовжує спрощуватися. Є традиційні та спрощені китайські ієрогліфи, я вивчаю спрощені, осучаснені.

— Я маю на увазі навіть ширше — кожна мова це спосіб бачення світу, його впорядкування. Чим вас приваблює китайський погляд на реальність?

— Він не приваблює. Скоріше, мені цікаво його пізнати, бо китайський погляд на життя значно відрізняється від нашого і вивчення китайської власне й допомагає мені зрозуміти його. Я ще не до кінця зрозуміла цей світогляд, щоби зрозуміти, подобається він мені чи ні.

Я не вивчаю історію розвитку мови, тому не знаю, чому саме до такого варіанту мови прийшли китайці, чому саме так оформилося їхнє спілкування. Але я знаю, що коли вивчаєш мову, то починаєш бути дотичним до культури, а коли потихесеньку опановуєш культуру, починаєш розуміти, чому саме це слово і таким чином мовці застосовують.

— Що для вас зараз найбільш важливо в опануванні мови?

— Просто практика. Мені бракує середовища, де я могла б щодня використовувати китайську. Мені дуже не вистачає моменту, переломного у вивченні мови, коли потрапивши у середовище, мусиш заговорити його мовою.

— До речі, про інтонацію. Вона у кожної мови особлива. Як думаєте, що спричинилося до того, що інтонація у китайців саме така. Чи можуть українці її засвоїти?

— Українці можуть засвоїти інтонацію китайської, просто для цього потрібен час. Є чотири тони і їх важливо знати, бо звучання слова впливає на його значення. Але, звісно, допомагає контекст. Усе це можна вивчити.

— Вивчення чогось абсолютно нового, як ось ієрогліфів, мабуть, перегукується із розвитком нейропластичності мозку, розвитку його адаптивності. Цікаво, чи помітили ви, як вивчення цієї мови вплинуло на вашу пам’ять, на бачення світу?

— Я помітила, як стреси впливають на здатність вчитися — коли їх мало, то сил для навчання більше. А щодо розвитку нейропластичності — ні, не помітила. Що ж до погляду на світ — безперечно, вивчення інших мов розширює його. Вивчення інших мов, а отже й культур, дає розуміння, що ти живеш у маленькій бульбашці, що світі значно ширший за твій, а інші люди живуть життям, котре кардинально відрізняється від твого.

— А як знання, котрі ви здобули, перегукуються із вашим щоденням?  

— Ніяк. Це два абсолютно різні простори. Однак вивчення мови дає нагоду розширити свідомість і дивитися на речі під іншим кутом. Можливо, завдяки вивченню китайської, ухвалюю рішення, котрі раніше не були властиві мені. Однак, цей зв’язок важко прослідкувати. Вибери хтось хінді чи іврит, можливо, був би той самий результат.

Я вибрала китайську з меркантильних цілей — цією мовою говорить третина населення планети. Коли вчила логістику, Шанхай був логістичним центром світу, а Китай — країною з прогресивною економікою. Це мене привабило. А почавши вивчати китайську, почала заглиблюватися у розуміння культури, вона почала мене захоплювати і я почала любити те, чим займаюся. Я уявляю, що вільно говорю китайською, і мені просто подобається ця картинка.

Інна ВІКОНСЬКА

Фото надала Ніка ГУНЧЕНКО