Велотріал для тернополянина Віталія Суса – захоплення, яке показало шлях до перемог на різних фронтах (фото, відео)
Тернополянин Віталій Сус із юності уже близько 8 років займається велотріалом. Він - власник безлічі нагород та кубків, адже чи не кожне змагання приносило переможні призові місця. Також Віталій ініціював створення умов для тренувань велотріалістів у Тернополі, а згодом очолив і місцеву Федерацію велотріалу та почав організовувати шоу-програми із трюками цього виду спорту в Україні, а також за кордоном – в Дубаях, Турції, Нігерії, Катарі. Під час карантину, коли виступи зупинились, саме велотріал надихнув тернополянина на нове заняття, якому він планує віддавати свої зусилля та час і надалі.
Нещодавно святкували Міжнародний день велосипедиста, тож ми вирішили поцікавитись, які вершини та можливості у Віталія відкриває цей напрямок спорту.
- Усе почалось із катання на звичайному велосипеді, - згадує Віталій. – Тоді я побачив відео інших хлопців, які використовували велосипед без сідла і так долали перешкоди у вигляді парапетів і піддонів. У мене було бажання розвиватись і рухатись вперед в опануванні цього виду спорту. Я почав тренуватись. Не можу сказати, що є певна методика для полегшення виконання трюків - усе відбувається індивідуально. Я дуже швидко вийшов на певний рівень, який дозволив мені брати участь у змаганнях і перемагати. Такі події відбувались в Україні часто, адже цей вид спорту офіційно зареєстрований та має Федерацію в Києві, філію у Тернополі, яку я і згодом очолив. Також я брав участь на Чемпіонатах світу в Кракові та Берліні.
Як зауважує Віталій, за кордоном є більше можливостей для розвитку спорту, і велотріалу зокрема. Щодо Тернополя, то завдяки власній його ініціативі та ініціативі команди інших велотріалістів вдалось облаштувати умови для таких тренувань.
- Помітно, що за кордоном вищий рівень розвитку такого спорту, найперше тому, що влада підтримує велотріалістів, як і всіх спортсменів загалом. А ще там пропагують правильний підхід до знайомства дітей із спортом, коли іде поступове мотивоване навчання цього, - розповідає велотріаліст. – Тим не менше, любов до спорту в моєму житті заклалась ще з дитинства, і це підтримували батьки, незважаючи на мої травми і падіння. У Тернополі спершу ми могли тренуватись лише на вулиці, самі собі створюючи перешкоди. Це бачили інші люди, які запрошували нас зробити показові виступи. Потім були певні контракти для співпраці, у тому числі за кордоном – Турція, Катар, Нігерія, Дубаї. Через три роки занять велотріалом у мене вже з’явилися спонсори, які допомагали фінансово і технічно. У Тернополі завдяки управлінню спорту та молоді провели два Кубки з велотріалу, що теж було немало вагомо для нас. А згодом ми з хлопцями написали лист до голови Федерації велотріалу в Києві із проханням дати нам місця для тренувань. Адже ми часто їздили на змагання і завойовували різні титули. І ми отримали у 2017 році майданчик біля центрального стадіону та приміщення у 23-ій школі (для зимового періоду) для тренувань на постійній основі. Щоправда, коли почав займатись шоу і не мав змоги слідкувати за площадкою, її розікрали місцеві вандали.
Одне зі змагань Віталій виграв після втечі з лікарні. Із того моменту він зрозумів, що велотріал – хобі, яке навчило перемагати будь-які обставини і надало цінні вміння для різних напрямків діяльності.
- Під час тренувань я впав головою вниз і зламав щелепу в двох місцях, - згадує Віталій. – Тоді була операція, мені поставили пластину, потім тривав процес відновлення. Але будучи тоді у лікарні, я все рівно не зміг пропустити чемпіонат України, який проходив в Рівному. Втік з лікарні, через сильний біль і ризик все таки подолав себе, прибув туди на автобусі, здобув перше місце. Цей результат не зафіксували, але він прирівнюється до звання майстра спорту. Так, потім знову потрапив до лікарні, відновлювався. Проте саме тоді я зрозумів, що навчився перемагати важкі перешкоди не лише на велосипеді, а це так потрібно для різних життєвих фронтів.
Велотріал – подолання перешкод на велосипеді - виник в Іспанії у 80-их роках, коли чемпіон з мототріалу Pedro Pi захотів залучити до спорту свого сина Ot Pi. Але велосипед виглядав безпечнішим для дитини, тому він виготовив перший велосипед для велотріалу за зразком мотобайку. А маленький Ot Pi на цьому ж велосипеді зміг розвернутись в обмеженому просторі, не торкаючись ногами землі. Тоді ж стало зрозуміло, який є потенціал у витворі та й в цілому в даному виді спорту.
Велотріал Віталій Сус називає досить важкою дисципліною. За його словами, для виконання трюків потрібно дотримуватись певної техніки, мати силу, використовувати інтуїцію і розум, адже потрібно постійно швидко і чітко продумувати правильність дій; тримати тіло у напрузі, дві хвилини – і безліч стрибків на велосипеді, саме такі завдання виховують воїнів, лідерів, які йдуть вперед і ніколи не здаються.
- Декілька років у моєму житті були лише виступи на шоу, - продовжує Віталій. - Емоції переповнювали, мені подобалось віддавати їх людям. До прикладу, коли представляв Україну на міжнародному карнавалі у Нігерії і виходив із нашим прапором – це було незабутньо. На карантині усе це зупинилось. І я зрозумів, що час займатись іншим видом діяльності. Тоді обрав для себе відеозйомку, почав знімати свої трюки, тренування друзів. Вкладав у цю справу, а через деякий час зняв перше комерційне відео. Сьогодні я активно розвиваю свій продакшн – знімаємо діяльність різного бізнесу, весілля, масштабні події. Проводили зйомки з делегацією з Рівного в зоні АТО. Я навчився кайфувати від роботи і віддаватись на повну. Коли ми були на лінії розмежування, в будь-який момент могли відкрити вогонь і це могло б бути смертельно. Але під час зйомок я був настільки сконцентрований на роботі, що забув про небезпеку. Живу за принципом слів Генрі Форда: «Найкраща робота – це високооплачуване хобі».
Спорт був присутнім у житті Віталія з дитинства, і це не лише велотріал. Попри плани у майбутньому розвиватись у відеопродакшині, також тернополянин хоче опанувати ще один новий напрямок спорту.
- У дитинстві я займався також картингом, греблею, - каже Віталій. - Потім велотріал, що став справжнім захопленням. Наразі я не займаюсь цим спортом, але спільнота велотріалістів – це спілкування і стосунки назавжди. Із зйомками я їжджу по всій Україні та знаю, що у місцях, де є мої друзі з команди велотріалістів, мене завжди з радістю приймуть і підтримають. Як це було під час змагань, коли інші учасники ділились запчастинами, жертвуючи спробами перемогти самим, адже уміли правильно оцінити можливості. Для людини, яка займається спортом, життя – це виклик. У мене дуже часто щось ламалось, я змушений був швидко знаходити рішення у різних ситуаціях, не лише суто спортивних моментах. На даний час планую опанувати автоспорт. Правильно усе розпланувавши, через два роки можна уже досягнути помітних результатів.
Фото, відео з архіву Віталія Суса