Як здавати кров на донорство? Досвід тернопільської журналістки
Сьогодні, 14 червня, Всесвітній день донора крові. Журналістка ТЕРЕНу вирішила перевірити на собі, як проходить процедура здачі крові на донорство.
«Маєш такі червоні щічки, певно крові забагато», - часто жартують старші люди. У мене забагато, а комусь не вистачає, - подумала я та вирішила, що варто поділитися з іншими.
Прокинулася вранці та нічого не ївши (так порекомендували друзі) пішла у Тернопільську обласну станцію переливання крові, що на вулиці Клінічній (поруч з обласною лікарнею). Там здати кров можна до 13 години у будні дні.
Зайшла у реєстратуру, там у мене перевірили документи, запитали на який саме медичний заклад чи можливо конкретній людині я хочу передати свою кров, дали листочок, підписавши який, я зобов'язалася, що здорова та не маю жодний захворювань, та сказали піти до гардеробу, де я маю взяти резинові капчики, а свої здати. Після цього мене відправили до терапевта та дерматолога, яка запитала мене, чи нічого не турбує, чи прочитала я договір, який мені видали у реєстратурі та чи дійсно у мене немає кору, СНІДу, сифілісу та інших подібних хворіб.
Після цього мені довелося здати кров з пальця, аби визначити, яка у мене група крові (хоча я це і так знала, та лікарі повинні були перевірити). Окрім того медсестра запитала у мене чи приймала я останнім часом якісь медикаменти.
Зробивши аналіз, мене направили до буфету, де дали солодкий чай та 6 штук печива «До чаю» і сказали, що снідати перед здачею крові не лише можна, а й потрібно. Ну і після цього я пішла у зал, де здійснюють саме переливання крові. Сіла в крісло (яке дуже нагадує стоматологічне) до мене підійшла медсестра, перев'язала руку джгутом, відкрила при мені нову систему та вколола. Проте у вену не зайшла. І так ще два рази.
- У вас дуже погані вени. Брали аналізи – це одне, а здавати кров на донорство – зовсім інше. Тільки систему зіпсували. Більше не приходьте, - після третьої спроби сказала медсестра.
Попри те, що я як донор не підійшла, медпрацівники все ж залишалися до мене привітними, хоч і сказали, що мені у станції переливання крові робити немає чого. Медсестра перев'язала мені обидві руки та відпустила, я забрала із гардеробу своє взуття та з невдачею повернулася додому.
Проте все могло бути по-іншому. Якби у мене були кращі вени та кров таки змогли б взяти, то я могла б «заробити» 25 гривень та довідку про оплачуваний вихідний день в будь-який день протягом року.
Фото з відкритих джерел