Волонтерство за кордоном як спосіб пізнати себе. Досвід тернополянки Світлани Фаленди

Для чого брати участь у закордонних волонтерських проєктах, як знайти цікаві та на що звернути увагу, обираючи — про це та інше спілкуюся з тернополянкою Світланою Фалендою. Минулого року вона десять місяців була волонтеркою на Мальті, наразі третій місяць бере участь у волонтерському проєкті в Ірландії.

Міжнародні волонтерські програми охоплюють різні сфери: екологія, мистецтво, освіта, спорт, робота з молоддю, допомога бездомним, людям з інвалідністю та ін. Приміром, під час першого волонтерського закордонного проєкту Світлани від European Voluntary Service (EVS) в Emergency Response Rescue Corps на Мальті вона працювала з організацією роботи рятувальників на пляжах, проєктами, спрямованих на збереження навколишнього середовища. Зараз бере участь в програмі від Dublin Simon Community, організації, котра займається допомогою бездомним і тим, хто може втратити дім.

— Програма EVS тепер переформатована в European Solidarity Corps. Вона забезпечує волонтерів проживанням, кишеньковими грошима, відшкодовує витрати на переліт, оплачує страхування. В інших програмах часто надають лише проживання і харчування, або проживання і кишенькові гроші. У програмі від Dublin Simon Community організація забезпечує проживання та невелику стипендію. Крім того, відбуваються тренінги та професійне навчання, раніше для волонтерів часто проводили різноманітні розважальні заходи та вечірки, через карантин їх скасували, проте з часом відновлять, — пояснює Світлана.

Інформацію про програми співрозмовниця шукає в інтернеті, деякі проєкти радять друзі. Зокрема, стежить за такими ресурсами: Євродеск Україна eurodesk.org.ua, facebook.com/EurodeskUa. Стипендії, гранти, можливості для молоді facebook.com/uagrant. Інститут Суспільних Ініціатив facebook.com/SIIUkraine. NGO Unit facebook.com/ngo.unit. Center for Dialogue and Reconciliation «Iskra» facebook.com/ngo.iskra. All-Ukrainian Association for youth co-operation Alternative-V facebook.com/alternativevkyiv. Спілка Форум facebook.com/UnionForum. NGO «Stella» facebook.com/stella.youth. Vzayemopomich facebook.com/ngo.vzayemopomich.

Зазвичай, щоби потрапити у проєкт, потрібно надіслати анкету, резюме та мотиваційний лист. Найчастіше наступний етап відбору це скайп-інтерв’ю. Світлана радить розсилати якнайбільше заявок на участь у проєктах — це підвищує можливість пройти. У різних програмах різний конкурс — може сягати й кількох сотень заявок на місце.

— Як сьогодні пам'ятаю, коли читала опис вакансії на Мальті, подумала: “сюди мене точно не візьмуть”, адже це зовсім не моя сфера діяльності. Проте вирішила спробувати. Через деякий час подалась ще на одну вакансію на цьому острові, на неї терміново шукали волонтера, та й робота мені була цікавішою. Тоді відправила заявки на проєкти в десятьох країнах. Якось батьки покликали: “Світлано, біжи сюди, передачу про Мальту показують — ти ж туди зібралася їхати, подивися, який порт — будеш знати, з якого боку запливати!” У той же день відкрила електронну пошту й не повірила очам — я отримала запрошення на мальтійський проєкт! До рятувальників! Перечитала лист десять разів, аби переконатись, що все правильно зрозуміла. Коли розповіла рідним, вони теж були вражені, — усміхається Світлана Фаленда.

Коли знайшли програму, котра зацікавила, треба зібрати якнайбільше інформації про неї. Найкраще розпитати тих, котрі брали в ній участь. Крім того, в Інтернеті є чимало ресурсів, де волонтери розповідають про свій досвід.

— Важливо не тільки дізнатись про конкретні завдання, а й те, скільки часу буде займати кожна діяльність. Треба конкретизувати всі пункти, а не спиратись на попередній досвід чи те, як ви це собі бачите. Якщо не проговорити деталей, можна потрапити в некомфортну ситуацію. І звісно, перед тим, як підписувати контракт, потрібно уважно його прочитати. Якщо є багато незнайомих слів, варто попросити про допомогу друзів чи звернутися до перекладача. Особливо, коли йдеться про довгостроковий проєкт. Варто мати на увазі, що обов'язки волонтерів на практиці можуть відрізнятися від тих, які вказані в контракті. Загалом порада така: не будувати надто чітких очікувань, а бути гнучким і готовим до нового досвіду, — розповідає Світлана.

Волонтерські програми, на думку співрозмовниці, підійдуть тим, котрі хочуть змінити своє життя, подорожувати й побачити світ —  тим, котрі готові вийти із зони комфорту, всім, хто має бажання і мотивацію. Запитую, до чого треба бути готовим, зважуючись на участь у волонтерському проєкті, відповідає:

— До відмінностей у менталітеті й способі життя. З одного боку, організація та країна, куди їдете, мають свої особливості, з другого боку, — колеги, волонтери, теж мають свої звичаї, звички, традиції. Потрібно бути готовими жити разом із людьми з різних країн. Основне, що отримала завдяки участі в програмах — досвід. Можливість зануритися в іншу країну, культуру, сферу діяльності, працювати з експертами, дізнатися про особливості галузі з середини. Крім того, я покращила рівень англійської; дізналася про відмінності в способі життя, цінностях представників різних країн і культур; навчилася краще працювати в команді, покращила soft skills; спробувала себе в різних ролях.

Зараз Світлана працює в соціальному будинку, де мешкають люди, які були бездомними, певний час жили на вулиці й ті, котрі втратили дім чи можливість орендувати житло, проте не жили на вулиці. Тут волонтери виконують ж роботу, як і працівники, крім видачі ліків і деякої праці з документами. Кожен волонтер має чіткий перелік завдань на кожен день, котрі потрібно зробити.

Участь у таких проєктах ще й нагода замешкати в різних місцях. Так, на Мальті співрозмовниця жила на острові Гозо, де за легендою Одіссей провів сім років із німфою Каліпсо.

— Будинок у Ірландії, де я зараз живу, нагадує будинок Гаррі Поттера — котедж у британському стилі. Тут і вікна з вітражами, і комірчина під сходами! Та навіть машина моєї сусідки, з якою ми мешкаємо, такого ж кольору, як у дядька Вернона і тітки Петунії, а в наших сусідів авто того ж кольору, як у сусідів Гаррі Поттера… Аж надто багато збігів, — провадить мову далі Світлана.

Запитую, як співрозмовниця визначає основну цінність волонтерських проєктів.

— Це нагода бути вільною — без кордонів в голові, без стереотипів. Жити своїм життям, а не тим, яке нав’язує суспільство. На людей часто вішають ярлики, в кожній країні свої. Якщо довго бути в такому середовищі, можна повірити в це й почати засуджувати всіх, хто інший. Цінність в тому, щоби з іншої точки зору подивитися на речі, на цінності й навіть на себе — і на характер, і на зовнішність. На все. Участь у волонтерських програмах — нагода зрозуміти, чим насправді хочеш займатися, що надихає та має сенс. Відкрити нові горизонти. Зустріти однодумців, людей зі спільними цінностями. Побачити, куди зробити наступний крок для досягнення мети. Як у квесті — коли справляєшся з одним завданням, отримуєш інше й частинку карти. Так поступово збираєш мапу, де позначено скарб. Як і у  квестах, у волонтерських програмах важливий процес — робота та навчання, а результат — розуміння, куди рухатися далі.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото надані Світланою Фалендою