Друкарня УПА діяла під церквою на Тернопільщині (фото)

У деяких селах Лановецького району вшановують свого покровителя - Архистратига Михаїла.

                             Храм  на місці згорілої церкви

Храмове свято відзначають сьогодні у селі Якимівці на Лановеччині.

- Церкву Святого Михаїла побудовано на місці старої дерев’яної, згореної церкви. Згорів храм восени 1948 року, - розповів «ТЕРЕНу» протоієрей Володимир Новоженець. - Будівництво нової церкви спочатку велося таємно, так як у 1989 році була ще радянська влада і був атеїстичний час, казали, що то буде каплиця.

Весною 1989 року Гнатюк Олексій і Балацький Артем розчистили хащі, вирізали дерева. Комар Володимир і Вознійчук розміряли площу, а копали рови – жінки фронтовиків, вдови Одлежук Варвара, Калітон Варвара, Кравчук Ганна, Одлежук Юлія, Кравчук Євдокія. Стіни мурували: Огороднік Микола, Петричук Леонід, Комар Володимир, Скрипюк Микола. Штукатурили також жінки: Анюта Іванюк і Ганна Попова. Багато праці приклали сусіди: Рая Шаблиста, Комар Лариса та інші. Всім будівництвом керувала Гнатюк Марія, яка щодня допомагала, організовувала всю роботу. Церкву будували без документів і дозволу з району. Документи на церкву зроблено пізніше у 1990 році, коли треба було зводити куполи, тоді з Кременця привезли архітектора і виробили документи. Будували церкву всією громадою. Фінансово допомагали і навколишні села. Транспортом таємно забезпечував колишній голова колгоспу Шептицький Петро Олексійович, допомагав і головний бухгалтер Нагорнюк Григорій. На будівництво церкви у 1990 році єпископ Лазар пожертвував 2 тисячі рублів. Відкриття церкви відбулося 4 серпня 1990 року. Храм освятив єпископ Тернопільський і Кременецький Сергій, - розповів священик.

                      Віддав половину хати під храм

Церква Архистратига Михаїла є і в селі Великі Кусківці згаданого району.

- Найперша старенька церква, що за одними даними була збудована у 1818 році, а за іншими - ще в кінці 1700 року, - каже настоятель храму ієрей Володимир Флисник. - На той час храм перебував під юрисдикцією російської православної автокефальної церкви. Треба зазначити, що започаткування будівництва, так званої “уніатської” церкви у селі, – це заслуга Афіногена Арабського, уродженця с. В. Куськівці, а з іншої – його втрата. Оскільки, виконуючи волю міністра віросповідань УНР та свого вчителя Івана Огієнка, він робив спроби організації саме автокефальної української церкви, проте через спротив прихожан існуючої парафії та польської влади не зміг зреалізувати цього задуму. Афіноген Арабський віддав під церкву половину свого обійстя, окрім цього передав церкві для священиків під помешкання ще й більшу частину своєї кам’яної хати. яка розміщувалася у самому центрі села.

Церква Архистратига Михаїла у селі Великі Кусківці побудована за проектом інженера Краффта у продовж 1933-1937 років на місці старовинної дерев’яної церкви XVIII-XIX століть, яка була зруйнована комуністами. Першим священиком і настоятелем церкви був отець Микола Скрипник, брат майбутнього патріарха УАПЦ – Мстислава. Отець Микола Скрипник (1900-1976 роки). Як голова будівничого комітету, побудував нову православну церкву з допомогою тодішніх прихожан храму та за сприяння однієї із ревних жертводавців Аполінарії Афанасівни Арабської. Був репресований комуністами та внаслідок нещасного випадку у концтаборі втратив ноги. Після цього жив на утриманні дітей. Помер та похований у Кременці. Іконостас церкви було привезено із Староконстантинова Хмельницької області і перенесено зі старої 1818 р. дерев’яної церкви  у нову муровану.

12 липня 1937 року у день Первоверховних Апостолів Петра і Павла церкву було відкрито і освячено Високопреосвященнішим Алексієм Архієпископом Волинським. Страшні часи більшовицької навали, які прокотилися по всій країні, досягли і нашого села, зокрема церкви Архистратига Михаїла. 1961-1962 р. церкву було закрито. Люди йшли у сусідні села, щоб освятити паску, поставити свічку за здоров’я своєї родини, звершити ту чи іншу потребу. У 1988 р церкву було відкрито.

                            Старі метричні книги у давній церкві

У східній частині села Влащенці розташована старовинна церква, якій більше, ніж 350 років.

- Церква в ім'я Св. Архистратига Михаїла збудована 1779 року на пожертви прихожан та приходського священика Григорія Рибчинського. Дерев'яна, з такою ж дзвіницею. Метричні книги зберігаються з 1779 року. Опис церковного майна ведеться від 1869 року, - розповідає протоієрей Микола Періг.

До церкви було приписано: орної землі - 28 десятин, сінокосу - 2 десятини, фільварок та городи займали дві десятини землі.

В 90-х роках минулого століття в сеіл почали будувати нову церкві. Основним фундатором виступив Шандрук Володимир Якович. Велику підтримку священику надала Кулинач Ольга Мефодіївна. У 1999 році закладено перший камінь. Основними жертводавцями побудови нової церкви були Дрозд Павло, Дем’янюк Володимир Миколайович, Черній Василь Васильович, але основний фінансовий  тягар взяла на себе громада села Влащенці. Значу допомогу у побудові церкви вніс церковний староста Мазурок Яків Данилович. Сумлінно виконував свій обов’язок касир Бошко Вячеслав Дмитрович. У 2007 році закінчили будівництво і в цьому році 21 листопада в день Архистратига Михаїла церкву освячено.

У церкві знаходяться багато старовинних ікон, намальовані ще 300 років тому, - розповів отець Микола.

                       Про заховані дзвони і друкарню УПА

У селі Грибова церква Святого Архистратига Михаїла - дерев’яна, побудована у 1762 році. За кошти громади храм було куплено у місті Кременець, це була стара церква на честь Богоявлення, - каже отець Сергій Залецький. - На той час церковний храм мав 50 десятин орної землі, 11 десятин сінокосу. Парафіяни, обробляючи землю, продавали сільськогосподарську продукцію і за ці кошти розписали храм, побудували дзвіницю, а також на пожертви купили дзвони, які знаходяться на дзвіниці до цього часу.

У 1910 році була велика пожежа у селі, згоріли усі будівлі, але завдяки старанням парафіян вогонь до церкви не дійшов і храм було врятовано. З часу заснування храму і до сьогодні храм був діючим, лише у роки Великої вітчизняної війни було знято дзвони і заховано церковну літературу під підлогу дзвіниці. У роки війни, під церквою, у винному погребі була друкарня воїнів УПА. У 1991 році молоді грибівчани відновили символічну могилу, встановили новий хрест і за участі великої кількості односельчан було відправлено панахиду воїнам УПА і всім, хто загинув у боротьбі за свою державу. У 90-ті роки відновлюються духовні традиції – шлюби, хрещення, посвячення, відзначення релігійних свят, колядування, щедрування, освячення майна, - розповів отець Сергій.

Свято шанують грибівчани пам'ять про всіх духовних наставників, що в різні роки, починаючи з 1762 року, відправляли Богослужіння у сільському храмі, підтримуючи дух людей у важкі роки – монаха Бориса Зінкевича, отців Василя Бруховського, Тимофія Крючковського, похованого біля церкви отця Феодота Садовського.