Дитина вдарилась головою – коли бігти до лікаря?
– Нещодавно син отримав удар в голову під час гри у футбол. Здавалося, що з ним все гаразд, проте згодом на лобі утворилась величезна ґуля. Чи варто непокоїтися?
Напевно що ні. Травми голови під час спортивних ігор зазвичай сильно хвилюють батьків. Проте удар в цю ділянку рідко коли призводить до серйозних пошкоджень, пише iq.te.ua.
Лоб та шкіра голови мають інтенсивне кровопостачання, тому пошкодження цих ділянок часто призводить до кровотечі. Локальне накопичення крові під шкірою після удару формує синець і набряк (гематома).
Пам’ятайте, що навіть незначний удар голови може викликати сильний набряк. Швидкість удару, конституція, розмір тіла дитини (повнолітні підлітки порівняно із маленькими дітьми), а також характеристика поверхні зіткнення (наприклад, удар з бетонною підлогою або іншою твердою поверхнею) можуть збільшити ймовірність серйозної травми.
– Коли варто звернутися до лікаря?
Американська академія педіатрії рекомендує зателефонувати лікарю у випадку серйознішого пошкодження, ніж легенький удар по голові. Якщо дитина не має ознак важкої травми, рухає головою нормально, відповідає на ваші запитання – це вказує на легкість ураження і зазвичай не має потребує подальшого обстеження.
Іноді удар може бути досить серйозним, щоб спричинити кровотечу в мозок або під його оболонки. Це призводить до формування інтракраніальної гематоми, загрозливого стану, при якому створюється тиск на мозок. Зверніться до лікаря, якщо симптоми не зникають протягом одного-двох днів після значної травми.
Невідкладна медична допомога необхідна, якщо дитина непритомна, із сплутаною свідомістю чи дезорієнтована після травми. Також звертайтесь за допомогою, якщо присутні симптоми струсу мозку, зокрема:
• Постійний або наростаючий головний біль; • Порушення координації, рівноваги; • Блювання; • Втрата пам’яті або сплутана свідомість; • Зміни настрою, дратівливість.
Лікар може здійснити огляд і неврологічне обстеження, а також призначити комп’ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ) або рентгенографію голови, щоб оцінити характер і важкість травми. Пацієнти з невеликими травмами голови можуть спостерігатися і лікуватися консервативно. Більш серйозні травми мозку можуть потребувати термінової хірургічної допомоги, щоб видалити згустки крові або зменшити тиск на мозок.
Детальніше ознайомитися із показаннями: Національне керівництво для лікарів, які направляють пацієнтів на радіологічні дослідження
Рентгенографія голови: полягає у опроміненні невеликою дозою іонізуючої радіації для отримання зображень внутрішньої частини тіла. Лікарі іноді використовують рентген голови для виявлення та оцінки переломів черепа. Обстеження є доступним і недорогим, проте малоінформативним у порівнянні з МРТ та КТ.
Комп’ютерна томографія (КТ): використовує рентгенівське опромінення і спеціальну комп’ютерну обробку для одержання численних зображень голови та мозку у вигляді зрізів. Лікарі використовують КT голови, щоб виявити кровотечу, набряк, пошкодження мозку та переломи черепа.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ): використовує потужне магнітне поле, радіочастотні імпульси та комп’ютер для отримання детальних фотографій органів, м’яких тканин, кісток та інших внутрішніх структур тіла. У порівнянні з КТ не застосовує шкідливого опромінення, тому обстеження є безпечним для дітей. Зображення мозку, отримані цим методом, мають високу діагностичну цінність за рахунок кращої контрастності та чутливості до патологічних змін.