Експерт-аналіз посівної: якою буде осінь для аграріїв? (Агро-новини)

Аграрії України почали сіяти ріпак, а деякі регіони починають посівну озимих зернових. Чи сприятимуть погодні умови збільшенню площ посіву під озимими та чи вистачить сільгоспвиробникам добрив, розповідають експерти аграрної галузі та сільгоспвиробники.

За словами заступника директора компанії «ProAgro Information Company», Марії Колесник на даний момент аграрії посіяли вже більше 700 тисяч гектарів озимого ріпаку і темпи посівної випереджають минулорічні показники. А за очікуваннями генерального директора компанії «Pro-Consulting» Олександра Соколова, площа під цією культурою досягне позначки у 900 тисяч гектарів. Збільшенню площі під озимими також сприяють погодні умови. У більшості територій забезпеченість вологою знаходиться на достатньому для посіву озимих культур рівні. Виключенням стали лише південні регіони країни, де відчувається значний дефіцит опадів.

– У більшості регіонів ґрунти мають достатній рівень зволоженості. Звісно, на півдні є певні проблеми, там посуха у деяких районах тривала з квітня місяця, але в цілому по країні ситуація цілком нормальна, – зазначає Марія Колесник.

За даними Тетяни Адаменко, керівника відділу агрометеорології Укргідрометцентру наразі умови для посіву озимих культур несприятливі на більшості територій України. Вологи у ґрунті майже немає, особливо в південних регіонах.

– На сьогодні за нашою експертною оцінкою 60-70% площ, призначених під посів озимини знаходяться в стані ґрунтової посухи різної інтенсивності. Дещо краща ситуація у західних областях, але вона також не є оптимальною. Проте ще нічого не втрачено, у нас останніми роками озимину сіють навіть у жовтні, а на Півдні взагалі в грудні, – коментує ситуацію Тетяна Адаменко.

Зовсім інша ситуація на заході країни. Аграрії Західного Полісся цілком задоволені погодними умовами. За словами Ярослава Мазуренка з господарства ТзОВ «Волинь-Зерно-продукт», чиї землі знаходяться у Волинській та Рівненській областях, забезпеченість вологою у цьому регіоні знаходиться на достатньому рівні.

Але постає питання у вартості цієї посівної. Заборона діяльності російських постачальників мінеральних добрив та негаразди із власним виробництвом створили дефіцит на ринку і значно підвищили ціни. Проблеми із виробництвом добрив у Китаї також не покращили ситуацію на ринку, кажуть у компанії «ProAgro Information Company». Марія Колесник зазначає, що подорожчали не лише добрива, а й паливно-мастильні матеріали. За її словами, ця посівна обійдеться аграріям на 20% дорожче. Але ціна на аграрну продукцію перекриє здорожчання.

– Ціни на зернові та зернобобові у цьому сезоні істотно зросли і з початком збирання цей тренд зберігся. І я не думаю, що у найближчому часі ситуація зміниться. В Європі цього року були проблеми з врожайністю та і в Австралії з Латинською Америкою також не усе гаразд, – відмічає Марія Колесник.

Площі під льоном в Україні продовжують скорочуватися

Експорт зернових з України становить майже 6 млн тонн. Про це повідомив генеральний директор ТОВ «ПВКФ «Сяйво»,  голова ради директорів ГС «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» Микола Шкурко, передає AgroPortal.ua.

За його словами, Канаду витіснили з лідерства Казахстан (вирощує втричі більше – 1,1 млн т) і Росія (вдвічі більше – 0,7 млн т). Частка України в цьому році становить 32 тис. т, що складає 1,4% світового виробництва насіння льону.

– Останні два роки закріпилася тенденція до різкого скорочення посівних площ, оскільки українське насіння не конкурує за ціною. Виною є дія 10% експортного мита, якого нема в світових лідерів, –пояснив Шкурко.

Він також зазначив, що переробка льону на технічну олію, задля чого «Укроліяпром» обстоює мито, не вирішує проблему, оскільки замалі обсяги сировини. Єдине спеціалізоване підприємство, Ніжинський жиркомбінат, наростивши потужності  переробки соняшника, перестане очевидно приймати льон зовсім, вважає Шкурко.

– Таким чином, рекомендації науковців Херсонського державного аграрного університету щодо розширення посівних площ під льоном як альтернативи в посушливих районах поки залишаються без економічного підґрунтя й можливості практичної реалізації, – додав експерт, зазначивши, що Мінагрополітики не поспішає виправити становище.

Фото з відкритих джерел