Ентузіасти з Тернопільщини відновлюють легендарну фігуру на Львівщині (фото)

Ентузіасти з Бережанщини відновлюють на Львівщині фігуру Святого Яна.

Про це повідомляє «Високий замок».

Фігуру встановили 167 років тому на узбіччі дороги на Львів, біля джерел, воду в яких місцеві жителі вважають цілющою.

- Бере за душу історія-легенда появи цього пам’ятника, яку переповідали у тому числі і мої родичі, - пише автор статті Іван Фаріон. - З їхніх перека­зів, у давнину один місцевий (дуже замож­ний) добродій побивався через хворобу своєї дитини — вона була незрячою. Гроші мав — не було щастя. По яких тільки лікарях не ходив, ніхто не міг зарадити сліпоті сина. А якось приснився тому згорьованому батькові віщий сон. Голос з неба казав: 7 лип­ня, у день Івана, піди дорогою з Бережан у на­прямку Львова, по лівому боці знайдеш три джерела, перед світанком водою із кожного з них умий свою дитину.

За переказом, той пан так і зробив. На Івана Купала, ще й сонце не встигло вигулькнути з-за гори Лиси­ці, він скропив джерельною водою незрячого сина. Того ранку було прохолодно, тож бать­ко пішов через дорогу в сусідній ліс — назби­рати гіллячок, розпалити вогонь і зігріти ма­лого. Коли ж повернувся з оберемком хмизу, син радісно вигукнув: «Тату, тату, дивися-но, які рясні тут черешні!». Так сталося диво — ма­лий прозрів.

У чудодійність цієї води вірять і сучасні українці. Вважають її оберегом. Приходять до джерела біля Святого Яна по здоров’я, силу, удачу перед далекою дорогою і у до­брих справах.

Меценати з Бе­режанщини, які відновлюють фігуру, називати себе не хочуть. За реконструкцію взялися художник-рес­тавратор Павло Банников, його помічник, майстер на всі руки Григорій Турчин.

- Робо­та вкрай делікатна. Щоб камінь був ще міц­нішим, планують обробити його спеціаль­ним розчином. Григорій разом з іншими майстрами по­вертав до життя три закинуті храми у райо­ні- у Бережанах, Біщому, Куропатниках. У святинях, які колись поросли деревами, нині чути слово Боже, - пише Іван Фаріон.

Як повідомляв «Терен», на Тернопільщині почали будівництво нового монастирського корпусу.

Фото «Високий замок»