Фотограф з Тернополя показав «золоті» миті міської осені (фоторепортаж)

А ви вже попрощалися з осінню? Напевне, так, але не поспішайте відпускати її. Тим більше тернопільський фотограф Павло Древницький не просто розгледів найцікавіші та найкрасивіші моменти осені, а й зберіг їх на світлинах.

Його осінь — не просто осінь, а з виразним тернопільським характером, бо ж локації для зйомок Павло вибирає так, аби вони були впізнаваними для тернополян, а для тих, котрі мешкають поза межами нашого міста, розповідали про його особливі місцини.

— Цю серію фотографій зробив за два дні з перервою в тиждень. Я чекав, коли з дерев почне рясно опадати золоте листя, бо саме тоді осінь найбільш впізнавана. Найвдалішим фото я вважаю ту, де цілковито жовтий багряник японський на передньому плані та Надставна церква на задньому... Звісно, це дерево знімало чимало людей, бо воно дуже ефектне, проте найчастіше його фотографували так, що виходили історії тільки про дерево, а не про Тернопіль, — розповідає Павло Древницький. — Мені ж цікаво створити таку світлину, щоби вона мала прив’язку до нашого міста, аби місце, де фотографував, було впізнаване. Я завжди намагаюсь показати обличчя міста, передати його характерні деталі. До речі, це чудова нагода потренувати бачення пейзажної фотографії, бо ж останній рік я заглибився у вивчення та практику пейзажної зйомки. Серед світлин, котрі для мене особливі, відзнята на тернопільському ставі, де постав човен під гіллям. Подобається лаконічність цієї композиції та характерні осінні кольори. 

Наостанок фотограф додає:

— Я бачив осені красивіші й тепліші, ніж цього трохи дивного року, проте це не важливо. Важливо те, як на все дивитися у цей момент. Адже проблеми будуть завжди, як і способи їх вирішити. Варто пам’ятати, що життя безперервно підкидає нам маленькі приємні дрібниці. 

Тож насолоджуйтесь — і спогадами про осіннє тепло, і переживаннями зими. А ще помічайте красу навколо й тіштеся моменту.

Підготувала Анна Золотнюк

Фото Павла Древницького