Головна освітянка Тернопільщини провела перед журналістами своєрідний урок (фото, інфографіка)

45 хвилин тривала прес-конференція начальника управління освіти і науки Тернопільської ОДА Ольги Хоми стосовно новацій, які чекають цьогорічних першокласників та освітню галузь краю загалом. Тож – деякі тези, озвучені під час цієї зустрічі.

Нова українська школа – що це таке?

Саме з такого запитання і розпочала свою прес-конференцію Ольга Хома і одразу дала на нього відповідь.

– З 1 вересня у школах почне діяти новий Стандарт початкової освіти, затверджений урядом. Саме він і називається «Нова українська школа». Змінюється не тільки форма, але й зміст та філософія шкільної освіти. У першу чергу ми всі маємо зрозуміти, що сучасні діти, школярі, потребують зовсім іншого вчителя, інших підходів, які були раніше. Наші діти – не такі, як ми. Вони – більш сучасні, більш креативні, і, чого гріха таїти, деяким нашим вчителям, треба «наздоганяти» окремих дітей у розумінні їхніх бажань, у їхньому баченні того, що вони хочуть і вміють робити, – переконана Ольга Хома. – Скажу відверто, і багато хто зі мною погодиться, що із сучасною технікою сьогоднішні школярі часто краще володіють, ніж самі вчителі. Це факт. Тому реформування системи освіти – назріло і воно на часі. І скільки б критики не звучало про освітянські реформу, вона – необхідна. І, безумовно, це правильно, що процес такого реформування повинен розпочинатися саме з початкової ланки. Адже не можна починати реформу освіти з вищої школи чи з професійної освіти. Реформа початкової ланки освіти на даному етапі, принаймні, те, що ми бачимо, що вже є – направду є непоганою. У минулому навчальному році у Тернопільській області ми мали чотири пілотних школи, зі 100 шкіл України, які апробували новий стандарт реформування початкової ланки. Ми бачимо насправді досить позитивні результати на завершення навчального року і надання освітніх послуг, власне, для дітей-першачків.  Так ось, у порівнянні із звичайними класами, тут результати на 100% кращі, – сказала Ольга Хома.

Коли вчитель – не головна фігура

Торкаючись теми ролі і місця учителя в системі Нової української школи начальник управління освіти і науки ОДА виділила окремі аспекти цієї проблеми.

– Погоджуюсь із тезою, що у новій концепції української школи є велика проблема вчителя. Він дійсно не звик до такого навантаження, які від нього чекають під час навчально-виховної роботи з учнями першого класу. І це є проблемою перших класів. Справа у тому, що ця реформа у значній мірі не залежатиме ні від управлінців, ні від батьків, ні від учнів, вона, в основному залежатиме від успішності вчителя. Як він буде впроваджувати нові ідеї, наскільки він має сил, бажання, енергії, працювати з дітьми в нових умовах. А діти наші – активні, рухливі, допитливі і вчитель має бути таким же. Нова українська школа вимагає дуже важливого аспекту – від, так би мовити, «предметоцентризму» перейти до «дитиноцентризму». Що це означає? У Новій українській школі у центрі має бути дитина, школяр. Не предмет, навіть, не вчитель, а саме – дитина. Якщо цю обставину зрозуміють вчителі, то тоді можна говорити, що на 50% відсотків реформа вдалася. Розумієте, якщо ми це не усвідомимо, що школа, все, що у ній є – саме для дитини, а не для вчителя, ми не отримуємо бажаних результатів. 

Про фінанси, без яких освітня реформа неможлива

– У школі я пропрацювала 16 років і вперше бачу такі капіталовкладення у розвитку системи освіти, – продовжила Ольга Хома. – Сучасний освітній процес вимагає суттєво кращої матеріально-технічної бази.  І тут щодо Тернопільської області скажу, що вона на це отримала колосальну суму. Так, за кошти Державного фонду регіонального розвитку торік на Тернопільщині реалізували 24 інвестиційних об’єкти на більш як 43 млн грн, відкрили дві нові школи І-ІІ ступенів, плавальний басейн. І йдеться не тільки про державні кошти, але й кошти з обласного бюджету. Наприклад, минулого року область отримала на 25 відсотків більше освітньої субвенції, ніж потребувала. З цих відсотків залишки освітньої субвенції залишилися в обласному бюджеті, а це – 28 млн грн по закладах професійної освіти і близько 10 млн по інтернатних закладах. З цих сум ми спрямували 25 млн грн на становлення та розвиток системи «Нової української школи». Минулого року на Тернопільську область було виділено 25 млн 798 тис грн згідно з розпорядженням Кабміну. З них 4 млн 567 тис грн пішло на придбання персональних комп’ютерів, ноутбуків для  вчителів, 12 млн 327 тис грн – для оснащення кабінетів природничо-математичного циклу, 7 млн 320 тис грн. – на закупівлю  шкільних автобусів, 1 млн 200 тис грн – для придбання обладнання для інноваційно-навчального тренінгового класу і понад 360 тис грн – для купівлі пристроїв з програмування компат-дисків для ЗНО із іноземної мови, – сказала начальник обласного управління освіти і науки.

За її словами, цього року держава виділила для освіти області 34 млн 510 тис грн. З цих коштів 40 відсотків піде на закупівлю дидактичного обладнання, стільки ж – на придбання меблів і 20% на комп’ютерну техніку. Держава також виділила 15 млн 80 тис грн на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, яких обиратимуть у перші класи у цьому році і вчителів, які навчатимуть першокласників іноземній мові.

– Окрім цього, ще є співфінансування освітньої галузі – а це 5 млн 770 тис грн. Ми розділили ці кошти за кількістю дітей і класів, які є в області. Отже, на придбання меблів було виділено з розрахунку 1300 грн на одного школяра без співфінансування з місцевих бюджетів. 18 тис грн пішло для придбання дидактичного матеріалу з розрахунку на один клас і близько 10 тис грн – на комп’ютерну техніку – фактично, один ноутбук для вчителя. Підраховано, що отих 18 тис грн достатньо для того, щоб у класах був сучасний дидактичний матеріал. Це не палички, не кружечки, а  індивідуальні матеріали для кожної дитини – магнітні дошки, роздатковий матеріал, який, повірте, навіть цікаво самим дорослим з ним працювати, пробувати його на дотик. І це дуже важливо, адже наші діти не тільки сприймають щось нове візуально, але й через дотик, розвиваючи моторику пальців. Цьому допоможуть йігрові набори «Lego», які отримає кожен із 12 300 першокласників, та набори «Lego Play Box» для усіх перших класів. Зараз провели тендер і чекаємо на повне обладнання для 33-х кабінетів хімії, фізики, біології. І це не просто класи, де є  демонстраційний матеріал, а повністю устатковані кабінети, вартість яких від 800 до 1 млн грн. Це, по суті, навчальні лабораторії, де разом працюватимуть і вчитель, і школяр.  Але, як це все використовуватиметься, ми контролюватимемо, щоб воно не припадало пилюкою, – додала Ольга Хома.

Про інклюзивну освіту і шкільні побори  

За словами пані Ольги, в області у новому навчальному році і надалі не залишають поза увагою дітей, які потребують особливої уваги.

– Якщо у минулому навчальному році ми мали близько 140 дітей з особливими освітніми потребами у навчальних закладах, то на перше вересня у наших планах прийняти понад 500 таких дітей. Мінрегіон надав нам спеціальні проекти щодо облаштування пандусів, щоб доступність і можливість потрапити дитини у шкільне приміщення була безпроблемною. Для таких дітей передбачено виділення освітньої субвенції – близько 24 тис грн на одну дитину. За ці кошти ми можемо оплатити роботу асистента вчителя. До речі, минулого року такі асистенти працювали на півставки, цього року вони працюватимуть на повну ставку. А взагалі в області планується створити до 20 інклюзивно-ресурсних центрів. Але, на жаль, є проблема із спеціалістами, які могли би працювати з такою категорією школярів. Це – психологи, соціальні педагоги, сурдопедагоги, – сказала очільниція профільного управління.

Насамкінець вона спростувала чутки, що мовляв для облаштування навчальних кабінетів для першокласників не вистачає коштів і батьки змушені їх збирати.

– Це недопустимо. І коли класні керівник кажуть, що треба гроші, щоб щось докупити, цього не слід ні в якому разі робити. Місцеві органи влади мають достатньо фінансів, щоб зробити косметичні ремонти, забезпечити усім необхідним навчальні кабінети. На такі факти будемо реагувати досить жорстко, навіть аж до звільнення керівників навчальних закладів, – резюмувала начальник Тернопільського обласного управління освіти і науки Ольга Хома.

Фото автора

Інфографіка – обласне управління освіти і науки