Тернопільська нацгвардійка розповіла про своє рішення приєднатись до війська (фото)
Жінкам, які замислюються про службу, Наталія радить підготуватися фізично й психологічно. Втім це чудова можливість проявити свою силу, наполегливість і характер, переконана вона
Наталії – 47 років. Вона проходить службу в тернопільському підрозділі 2 Галицької бригади Національної гвардії. До війська вона потрапила у 2019 році. І сьогодні Наталія продовжує службу, а в підрозділі їй дали псевдо – Фурія. На самому початку було нелегко, але допомагала підтримка чоловіка, який обороняв Україну ще під час Антитерористичної операції. Історію жінки розповіли у пресслужбі бригади.
Найбільше запам’яталась базова підготовка. Для людини з цивільного життя це був серйозний виклик: ранні підйоми, суворий розпорядок дня, постійні завдання та інтенсивне навчання. Багатокілометрові марші, топографія, зв’язок, медицина, обкатка бронетехнікою, стрільби. Все це жінка пройшла впевнено.
Тридцять днів ми ходили в повному екіпіруванні і чотири з половиною кілометри добирались до полігону. Було непросто. Адже прийти з цивільного життя і одразу такі фізичні навантаження. Було схоже на шокотерапію. Але я усе витримала і пишаюсь собою, – каже нацгвардійка.
Рік тому вона приєдналась до Тернопільського підрозділу 2-ї Галицької бригади Національної гвардії України. Військовий досвід, переконана вона, формує професійні навички, характер, уміння швидко приймати рішення, контролювати емоції, зберігати ясність мислення в екстремальних умовах. І це неабияк допомагає не лише у службі, а і в повсякденному житті.
На її думку, роль жінки у війську за останні роки змінилася кардинально. Сьогодні вони виконують різні завдання і на фронті, і в тилу; керують дронами, працюють медикинями, тренують бійців і навіть командують підрозділами.
Жінкам, які замислюються про службу, Фурія відверто радить підготуватися фізично й психологічно. Втім це чудова можливість проявити свою силу, наполегливість і характер.
Легко не буде. Але якщо жінка цього справді хоче вона все подолає і не пошкодує, – каже вона, наводячи себе як приклад.
Читайте також: Могла б пекти торти, та буде керувати дроном: історія кондитерки з Тернопільщини, яка вступила до війська.
«У бою важливо підтримувати один одного»: історія тернопільського командира-мінометника.
Фото пресслужби 2-ї Галицької бригади НГУ