Усе, як у людей. Іграшки тернополянки Ольги Гасай (фоторепортаж)
Мало хто може похвалитись тим, що шиє одяг, а тернополянка Ольга Гасай виготовляє не тільки його, а й взуття. Так, воно мініатюрне й створене для іграшок, проте більшість — деталізовані копії людських предметів вбрання.
За сім років майстриня народних ремесел художнього моделювання виготовила близько тисячі іграшок, а тепер уже й не рахує. Серед її виробів — інтер’єрні та м’які іграшки, портретні ляльки, Тедді. Сміється, що вони мандрують більше та частіше, ніж вона.
«Спершу створювала іграшки для себе, потім дарувала друзям. Моїми роботами зацікавились, запропонували брати участь у виставках і ярмарках. Хобі почало приносити прибуток. Зараз здебільшого виконую індивідуальні замовлення. Особливо приємно, що недавно до мене вдруге звернувся колекціонер з Австралії — вперше я виготовила для нього дівчинку-кролика, а тепер берусь за створення слоника», — каже Ольга Гасай.
Для кожної іграшки потрібне натхнення, навіть коли в основі одне й те ж лекало, — майстриня створює їх не схожими одна на одну. Для кожної продумує образ. Підбирає кольорову палітру, тканини, слідкує, аби гармоніювала текстура, обирає відповідну фурнітуру.
«Найбільше мені подобаються виготовляти складні елементи одягу — брюки, жакети, тобто такі, де багато деталей, складний крій і треба проявити максимальну точність — люблю над цим працювати. Дещо в’яжу гачком — шапочки, беретики, шалики. До речі, коли обираю тканину для одягу ляльок, звертаю увагу на розмір малюнка, аби зберігались пропорції. Для кожної моделі розробляю одяг за індивідуальними мірками. Взуття теж виготовляю індивідуальне — створюю колодку, відтак викройку», — провадить мову далі співрозмовниця.
За роки роботи відшліфувала техніку, каже Ольга Гасай, тепер за годину може пошити іграшку, для котрої колись треба було весь день, та й робить це високоякісніше.
«Постійно вдосконалюю шаблони, шукаю щось оригінальне. Творення — це дуже цікавий процес. Звісно, я уявляю та планую, яким буде результат, але попри досвід, його не можна передбачити повністю, кожна іграшка виходить неповторною», — говорить пані Ольга.
Тепер, аби не розпорошуватись, майстриня планує сконцентруватись на одному виді іграшок. Останнім часом найбільше їй до вподоби створювати колекційні Тедді. В Україні ці традиційні англійські іграшки-медведики не надто популярні, а у світі давно стали класичними. Їх виготовлення потребує не тільки високої майстерності — аби виріб називався Тедді, він має відповідати ряду вимог. По-перше, шиють їх за стандартним лекалом, по-друге, використовують спеціальну тканину — мохер, специфічну фурнітуру — приміром, тільки скляні очі, середину наповнюють тирсою, а лапи й голова мають особливе кріплення, завдяки якому вони можуть повертатись. Зважаючи на високовартість складових і складність роботи — це не зовсім іграшки у традиційному розумінні цього слова, тобто призначені вони більше не для гри, а для колекціонування.
«Створення цієї іграшки дає великий простір, щоби виразити себе та втілити свої фантазії. Ці роботи поєднують казкові образи та якнайтонкішу деталізацію одягу, аксесуарів та взуття. Власне, майстерність Тедді визначається ретельністю відтворення деталей. Мені до вподоби творити не просто іграшку, а персонаж із характером. Тому й цікаві Тедді — у цій стилістиці можна створити й серйозні, й дивакуваті, й веселі персонажі, зробити їх такими ж різноманітними, якими бувають люди», — пояснює.
До того ж, Пані Ольга розповідає, що часто майстри виготовляють не поодинокі ляльки, а розробляють колекції на певну тематику — такий системний підхід їй теж до вподоби.
«Зараз моя найголовніша мета — розробити свій, впізнаваний стиль, який би об’єднував навіть іграшки, створені на різну тематику. Авторський почерк — це те, що дуже цінують колекціонери», — каже Ольга Гасай.
Анна Золотнюк
Фото надані Ольгою Гасай